Sunday New York Times - Matt Nathanson

Leaves and the rain falling outside.

Taxi waited in the street.

Gave you my keys, told you I’d try…

But we both knew better didn’t we?

I made my way to jfk in world record time,

Hoping I would miss the flight.

You and I were fighting sleep.

Beautiful wasted promises we promised to keep,

At least 'til we said goodbye.

Sometimes you’re still mine

Between the lines of the Sunday New York times.

You were the saint, I was the liar,

At least that’s how I remember it.

Left all our dreams, all our desires

On the steps of your apartment.

The Brooklyn bridge, your olive skin

Framed in black and white.

I miss how simple love could be.

When you and I were fighting sleep.

Beautiful wasted promises we promised to keep,

At least 'til we said goodbye.

Sometimes you’re still mine

Between the lines of the Sunday New York times

Running wild down St. Marks,

Raw and breathless in your arms.

Jumping trains to the park,

When the world was ours.

When you and I were fighting sleep.

Under the blankets promises we promised to keep,

At least 'til we said goodbye.

Sometimes you’re still mine

Between the lines of the Sunday New York times

На вулиці падає листя і дощ.

Таксі чекало на вулиці.

Дав ключі, сказав, що спробую…

Але ми обидва знали краще, чи не так?

Я пройшов до jfk за світовий рекорд,

Сподіваюся, я пропустив рейс.

Ми з тобою боролися зі сном.

Гарні даремні обіцянки, які ми обіцяли витримати,

Принаймні, поки ми не попрощаємося.

Іноді ти все ще мій

Між рядками недільних нью-йоркських часів.

Ти був святим, я був брехуном,

Принаймні так я пам’ятаю це.

Залишив усі наші мрії, всі наші бажання

На сходах вашої квартири.

Бруклінський міст, твоя оливкова шкіра

В чорно-білій рамці.

Я сумую, наскільки простою може бути любов.

Коли ми з тобою боролися зі сном.

Гарні даремні обіцянки, які ми обіцяли витримати,

Принаймні, поки ми не попрощаємося.

Іноді ти все ще мій

Між рядками недільних нью-йоркських часів

Біжить по Сент-Маркс,

У твоїх руках сирі й задихані.

стрибають на потягах до парку,

Коли світ був нашим.

Коли ми з тобою боролися зі сном.

Під ковдрами обіцянки, які ми обіцяли витримати,

Принаймні, поки ми не попрощаємося.

Іноді ти все ще мій

Між рядками недільних нью-йоркських часів