The Hangman - Matt Berry

With broken fingers I weave life’s tapestry

I am in darkness, with no control at to how the cards will fall

I just manage the deck

A morose funk hangs over me

It comes, and it goes like the professional harlot

A weaker man would rip out his hair from its root

While running to seek guidance from the parson

«Send in the clowns» they said

By all means, try it

But do be prepared for the mass of blood and red noses

For I am in no mood for such twisted capers

Like the spring hare I shall run and run and run

Knowing the second I stop, if only to catch breath

It would all be over

I then become the prey

Even the man, built from clay with the strength of seven

Is of little consequence as soon as the carpet of love

Is ripped from beneath his feet

A stench, as bad as death, fills the air

As the desperate Lothario enters the shed

With him, he brings all the self-assured arrogance of the hangman

Today he is safe

Tomorrow he is over

Alone in my bed, I revisit the day’s occurrences

Making all the necessary alterations

An apology is weak

A regret is wretched

A figure appears on the horizon

As it is approaching, it begins to take shape

A man

I notice his head looks towards his feet

As if unable to meet my gaze

He looks familiar

You there!

Who by shame brings this bad news?

Oh

It is you

The hangman

Do come in

Зламаними пальцями я плету гобелен життя

Я у темряві, не контролю як випадуть карти

Я просто керую колодою

Наді мною нависає похмурий фанк

Воно приходить і проходить, як професійна блудниця

Слабший чоловік вирвав би своє волосся з коренем

Під час бігу, щоб отримати вказівки від священика

«Надішли клоунів», — сказали вони

У будь-якому разі спробуйте

Але будьте готові до маси крові та червоних носів

Бо я не в настрої для таких викривлених каперсів

Як весняний заєць, я буду бігати, бігти й бігти

Знаючи секунду, я зупиняюся, аби перевести подих

Усе було б скінчилося

Тоді я стаю здобиччю

Навіть чоловік, збудований із глини силою сім

Має мало значення, як тільки килим кохання

Вирваний з-під ніг

Повітря наповнює сморід, такий же сильний, як смерть

Коли відчайдушний Лотаріо входить до сараю

З собою він приносить всю самовпевнену пихатість шибеника

Сьогодні він у безпеці

Завтра він закінчується

Сам у своєму ліжку я переглядаю події дня

Внесення всіх необхідних змін

Вибачення – це слабке

Жалко – це жалюгідно

На горизонті з’являється фігура

Коли вона наближається, вона починає набувати форми

Чоловік

Я помічаю, що його голова дивиться на ноги

Ніби не можу зустрітися з моїм поглядом

Він виглядає знайомим

Ви там!

Хто з сорому приносить ці погані новини?

о

Це ти

Шибеник

Заходьте