Проиграй мне войну - Матиас

До утра долго, по реке терзаний плыть.

Ясно то, что надо жить, жить.

Тихо угасает и едва мерцает, всюду витает облик твой.

Не удержимо, непреодолимо, что-то в серце пылает снова бросаюсь,

(снова бросаюсь в бой).

Проиграй мне войну, дай осечку!

И верни мне весну, где была.

Ты ослабь тетеву, да полегче!

Проиграй мне войну, боль моя!

А на весах память и туман что впереди,

Мне вину уже не загладить — ндо жить!

Проиграй мне войну, дай осечку!

И верни мне весну, где была.

Ты ослабь тетеву, да полегче!

Проиграй мне войну, боль моя!

На зарнице снова вновь ко мне приходит голос твой.

И я прошу, хоть на миг отпусти же, верни все назад!

Проиграй мне войну, дай осечку!

И верни мне весну, где была.

Ты ослабь тетеву, да полегче!

Проиграй мне войну, боль моя!

До ранку довго, по річці мук плисти.

Ясно те, що треба жити, жити.

Тихо згасає і ледве мерехтить, всюди витає твій вигляд.

Не стримано, непереборне, щось у серці палає знову кидаюся,

(Знову кидаюся в бій).

Програй мені війну, дай осічку!

І поверни мені весну, де була.

Ти послабь тітку, так легше!

Програй мені війну, біль мій!

А на вагах пам'ять і туман що попереду,

Мені провину вже не загладити — треба жити!

Програй мені війну, дай осічку!

І поверни мені весну, де була.

Ти послабь тітку, так легше!

Програй мені війну, біль мій!

На блиск знову знову до мене приходить голос твій.

І я прошу, хоч на миг відпусти ж, поверни все назад!

Програй мені війну, дай осічку!

І поверни мені весну, де була.

Ти послабь тітку, так легше!

Програй мені війну, біль мій!