Two Hangmen - Mason Proffit

As I rode into Tombstone on my horse, his name was Mack

I saw what I’ll relate to you, going on behind my back

It seems the folks were up-in-arms, a man now had to die

For believing things that didn’t fit, the laws they’d set aside

The mans name was «I'm a Freak».

the best that could see

He was the executioner, a hangman just like me I geuss he’d seen loopholes from working with his rope

He’d hung the wrong man many times, so now he turned to hope

He talked to all the people from his scaffold in the square

He told them of the things he found, but they didn’t seem to care

He said the laws were obsolete, a change they should demand

But the people only walked away, he couldn’t understand

The marshals name was «Uncle Sam», he said he’d right this wrong

He’d make the hangman shut his mouth, if it took him all day long

He finally arrested Freak, and then he sent for me To hang a fellow hangman, from a fellow hangmans tree

It didn’t take them long to try him in their court of law

He was guilty then of «Thinking», a crime much worse than all

They sentenced him to die, so his seed of thought can’t spread

And infect the little children, that’s what the law had said

So the hangin' day came 'round, and he walked up to the noose

I pulled the lever, but before he fell I cut him lose

They called it a conspiracy, and that I had to die

So to close our mouths and kill our minds, they hung us side-by-side

And now we’re two hangmen, hangin' from a tree

That don’t bother me, at all

Two hangmen, hangin' from a tree

That don’t bother me, at all

(Same all the way to the end)

Коли я в'їхав у Тумстоун на своєму коні, його звали Мак

Я побачив, що я поставлю з тобою, відбуваючись за мою спиною

Здається, люди були готові до зброї, тепер людина повинна була померти

За віру в те, що не підходить, закони, які вони відклали

Ім'я чоловіка було «I'm a Freak».

найкраще, що можна було побачити

Він був катом, катом, як і я я думаю, він бачив лазівки в роботі зі своєю мотузкою

Він багато разів вішав не ту людину, тож тепер він звернувся до надії

Він розмовляв з усіма людьми зі свого ешафоту на площі

Він розповів їм про речі, які знайшов, але вони, здавалося, не турбувалися

Він сказав, що закони застаріли, вони повинні вимагати змін

Але люди лише пішли, він не міг зрозуміти

Маршала звали «дядя Сем», він сказав, що виправить цю помилку

Він би змусив ката закрити йому рота, якби на це його цілий день

Він нарешті заарештував Фріка, а потім послав за мною Щоб повісити другого ката на дереві другого ката

Їм не знадобилося багато часу, щоб судити його у своєму суді

Тоді він був винний у «Думанні», злочині, набагато гіршому за всі

Вони засудили його до смертної кари, тому його насіння думки не може поширитися

І заражати маленьких дітей, так казав закон

Тож настав день покарання, і він підійшов до петлі

Я потягнув за важіль, але перед тим, як він впав, я підрізав його

Вони назвали це змовою, і що я мусила померти

Тому, щоб закрити нам рот і вбити розум, вони повісили нас пліч-о-пліч

А тепер ми два ката, які висять на дереві

Це мене зовсім не турбує

Два ката, що висять на дереві

Це мене зовсім не турбує

(Те саме до кінця)