Espace-temps - Maska

Comme toi, je me contiens et j’attends qu’le vin se remplisse

Mes idéaux s’empirent

Mais tant pis c’est la vie, j’ai pas le choix d’avancer

Sur une lame aussi fine que celle de leur pensées

Tu m’as fait parler d’amour, mais c'était pour m'étouffer

Hein !

Un jour tout se sait

J’ai de l’amour, j’ai de la haine, mais qui en vaut la peine

Un ami qui va te trahir pour un boule qui pue la merde

J’veux revenir dans l’Dîn, là où les gens sont dignes

Mais la courte durée de ma vie, n’est qu’un mensonge qui m’attire

J’ai de la peine pour les Antilles, le soleil nous a menti

Il nous donnent le cancer en nous disant «je vous embellis»

Des journalistes sans peur, ils se nourrissent du malheur

Leur voix ne tremblent plus en parlant de morts tous les quarts d’heure

La terreur paralyse, mais la peur te motive

Notre fierté aura raison, bien qu’elle soit toujours fautive

L’espèce humaine est plus dangereuse pour la terre que son magma

J’suis qu’un pêcheur dans sa lave qui vient d’perdre son appât

Est ce-que tu percutes?

Ça va pas, je m'étouffe dans des draps de soie

Mon cœur perd de sa valeur, le Diable me dit «ça va de soi»

Je suis peiné quand je vois ma foi diminuer sous le poids du rap

Qui me fait kiffer sur l’instant mais me tue de façon durable

Je fais un art triste, je suis un artiste qui écrit des textes avec l’arthrite

Y’aura que lorsqu’on sera partit qu’il y aura quelqu’un devant ma clique

Persuadé que le mal m’habite, refais surface en cas de panique

Y’a pas de kiff quand y’a pas de risque, mais qu’est ce qu’on kiffe être à

l’abri

On aime ceux qui nous abîment, le bon son en dessous de ma team

La France me paraît pas radine, en scred dépouille les sous de l’Afrique

Demande des sous pour le tsunami en fait ce sont des sous-nazis

En un tour de magie, l’alcool me soulage vite

Il nettoie les blessures, mais pas celles de mon cœur

C’est dans tous les sens du terme que l’alcool devient trompeur

Ok, tu sors de taule, c’est plus la mode des bombeurs

Mais celle des boules bombés qui ont mis leur cœur dans un bunker

Mon existence n’a pas de sens, mon cerveau n’a pas de raison

Je suis perdu comme un fou, je pense m'être enfermé dans ma maison

J’apprécie ma souffrance car je sais qu’elle partira pas

Je m’en plains pas je relativise, l’ingratitude salira pas

Ma reconnaissance: des tonnes de vices, akhi non c’est pas ça que je vise

Ma fragilité me brise

Ton boule est comme le soleil, il m’aveugle j’ai besoin de lui

Me réchauffe, trouve mon sommeil, quand je l’regarde, il me nuit

Assoiffé en Somalie c’est dur de pisser de rire

On cherche à jouir de la vie pendant qu’il essaient de vivre

C’est vrai que le respect se tire en même temps que le temps passe

Leurs discours sont vide de sens pourtant leurs conneries s’entassent

Si t’as une femme bien, prends soin de cette perle rare

Chercher ailleurs ne mène nulle part

Ça kalash' par intérêt ça se bute pour rien pour un terrain

T’obtiens le respect tu crois que t’es frais, t’es prêt à tout pourtant t’es

rien

J’ai délaissé l’salât pour embrasser trop de sazacks'

Je peux pas posséder ma life, s’il te plait Barack aide moi

Ne me laisse pas mener ma barque, tu connais le blanc est barge

Rappelle moi que je suis Souleymane, tu sais j’ai pas de mémoire

Son absence me fait du mal mon père est parti trop tôt

Je le rejoins dans sa tombe, akhi y’a pas de quiproquo

Je suis comme Quasimodo à force de porter ma douleur

Mais j’ai le sourire à toute heure

J’en veux au gens quand je vais mal, pourtant c’est eux qui me font du bien

J’ai un défaut ancestral, il m’ont dit que je descends du singe

Chaque fois, je m’attache à une femme qui me tend ses seins plutôt que ses mains

J’y vois plus clair dans les flammes mais mon âme cramée s’y éteint

Quand l’homme ne veut plus se taire il laisse parler les guns

Pour réparer ce monde est ce qu’on doit casser des gueules?

Rester en place dans le rap c’est comme s’euthanasier

On l’aime pas mais on reste là c’est comme cet Etat raciste

Oui tu m’aimeras d’avantage le jour où je vendrai moins de disques

Mater en l’air fait mal au cou, tu me préfère avec moins de fric

Parfois je me regarde et je me dit «Ferme ta bouche !

Qu’est ce que tu parles ?!

La vie c’est hardcore comme une daronne qui fait du hard

Satisfaire l’homme c’est comme Dieudonné sans polémique

Ou rassasier un boulimique, qu’est ce qu’on ne ferait pas pour le fric

Un texte un peu sensé comme celui que je viens de faire

Certes y’a de l'émotion mais qui te dit que je suis sincère?

Vas-y savoures mon son, l’espace-temps dans ta tête

Ce monde n’est qu’un mensonge, Intemporel te le rappelle

Як і ви, я стриманий і чекаю, поки вино наповниться

Мої ідеали стають гіршими

Але шкода, що таке життя, у мене немає вибору рухатися далі

На тонкому, як їхні думки, лезі

Ти змусив мене говорити про кохання, але це мусило мене задушити

Ех!

Одного разу все відомо

У мене є любов, є ненависть, але воно того варте

Друг, який зрадить тебе за м'яч, який смердить лайном

Я хочу повернутися в Дінь, де люди гідні

Але короткий період мого життя – це лише брехня, яка мене приваблює

Мені шкода Вест-Індії, сонце збрехало нам

Вони дають нам рак, кажучи нам: «Я прикрашаю тебе»

Журналісти без страху харчуються нещастям

Їхні голоси вже не тремтять, коли кожні чверть години говорять про мертвих

Жах паралізує, але страх мотивує

Наша гордість буде права, хоча вона завжди винна

Людський рід небезпечніший для Землі, ніж її магма

Я просто рибалка у своїй лаві, який щойно втратив приманку

Ти б'єш?

Нічого страшного, я задихаюся шовковими простирадлами

Моє серце втрачає цінність, диявол каже мені "само собою зрозуміло"

Мені боляче, коли я бачу, що моя віра зменшується під вагою репу

Хто любить мене на мить, але вбиває назавжди

Я роблю сумне мистецтво, я художник, який пише з артритом

Тільки коли ми підемо, хтось буде перед моєю клікою

Переконаний, що зло живе в мені, відродитись у разі паніки

Немає любові, коли немає ризику, але чим ти любиш бути?

притулок

Нам подобаються ті, хто нам шкодить, хороший звук нижче моєї команди

Франція мені не здається скупою, в дрібних смугах підводні частини Африки

Просячи грошей на цунамі, насправді вони субнацисти

У фокусі, алкоголь швидко приносить мені полегшення

Він очищає рани, але не моє серце

У всіх сенсах цього слова алкоголь стає оманливим

Гаразд, ти вийшов із в’язниці, це більше мода на бомбардувальників

Але опуклі кульки, які поміщають їхні серця в бункер

Моє існування не має сенсу, мій мозок не має причини

Я заблукав як божевільний, мені здається, що я замкнувся в своєму домі

Я ціную свій біль, тому що знаю, що він не зникне

Я не скаржуся, я релятивізую, невдячність не розмажу

Моє визнання: тонни пороків, ахі ні, я не прагну

Моя крихкість мене ламає

Твій м'яч, як сонце, засліплює мене, мені він потрібен

Зігріває мене, знаходить мій сон, коли я на нього дивлюся, мені шкодить

Спраглим у Сомалі важко пописитись від сміху

Ми намагаємося насолоджуватися життям, а вони намагаються жити

Це правда, що повага приходить з часом

Їхні розмови безглузді, але їхня дурниця накопичується

Якщо у вас хороша жінка, подбайте про цю рідкісну перлину

Шукання в іншому місці нікуди не веде

Воно калаш' з інтересу спотикається задарма за поле

Ви отримуєте повагу, ви думаєте, що ви свіжі, ви готові на все, але ви є

нічого

Я вийшов із салату, щоб поцілувати забагато сазаків

Я не можу володіти своїм життям, допоможи мені, будь ласка, Барак

Не дозволяй мені водити човен, ти знаєш, що білий — це баржа

Нагадайте мені, що я Сулейман, ви знаєте, що я не маю пам'яті

Його відсутність шкодить мені, що мій батько пішов занадто рано

Я приєднуюсь до нього в могилі, ахі немає непорозуміння

Я, як Квазімодо, несу свій біль

Але я весь час посміхаюся

Я ображаюся на людей, коли мені погано, але саме вони змушують мене почувати себе добре

У мене родова вада, мені сказали, що я походжу від мавпи

Щоразу я прив’язуюсь до жінки, яка дає мені свої груди замість рук

У полум’ї я бачу ясніше, але там згасла моя спалена душа

Коли чоловік більше не хоче мовчати, він дозволяє зброї говорити

Щоб виправити цей світ, ми повинні надерти якусь дупу?

Залишатися в репу – це як евтаназія

Нам це не подобається, але ми залишаємося там, це як ця расистська держава

Так, ти полюбиш мене більше того дня, коли я продам менше платівок

Лежання болить тобі в шиї, ти віддаєш перевагу мені з меншими грошима

Іноді я дивлюся на себе і кажу: «Закрий рот!

Що ти кажеш ?!

Життя жорстке, як дарон, що робить це важко

Задовольнити чоловіка — це як Дьодонне без суперечок

Або наситити буліміка, що б ми не зробили за гроші

Дещо розумний текст, схожий на той, який я щойно зробив

Звичайно, є емоції, але хто вам каже, що я щирий?

Давай, насолоджуйся моїм звуком, простором-часом у вашій голові

Цей світ — брехня, нагадує вам Позачасовий