Он - Маша Вебер

Мне все тяжелей дышать, до краёв моя душа переполнена им.

Я не знаю, что со мной, но когда мы с ним вдвоём замирает весь мир.

И когда глаза в глаза, а рука в его руке, то я разлетаюсь

Бесконечностью частиц, без остатка и границ в нем теряюсь.

Припев:

Он моё лето, пришло что с рассветом ко мне посреди зимы.

Он моя песня, самая честная — летит вдоль аллей немых.

Он моя сила, если солнце остыло и я совсем слаба.

Безумно красиво, но невыносимо;

он счастье моё и беда.

Он один, и это рай;

Мои чувства через край.

Я за ним всё равно.

Снова думаю о том, как нам быть;

и что потом, будет как суждено.

Я на грани каждый миг.

Путаюсь в словах своих, снова оступаюсь.

Если больно, я пойму — позовёт, а я приду и останусь.

Припев:

Он моё лето, пришло что с рассветом ко мне посреди зимы.

Он моя песня, самая честная — летит вдоль аллей немых.

Он моя сила, если солнце остыло и я совсем слаба.

Безумно красиво, но невыносимо;

он счастье моё и беда.

Когда мы слишком близко, я словно в зоне риска,

А сердце будто в тисках — он держит его в руках

Ему я верю, как себе;

и с ним совсем не страшно мне —

И в прошлой жизни и сейчас: сгорать, любить, как в первый раз!

Припев:

Он моё лето, пришло что с рассветом ко мне посреди зимы.

Он моя песня, самая честная — летит вдоль аллей немых.

Он моя сила, если солнце остыло и я совсем слаба.

Безумно красиво, но невыносимо;

он счастье моё и беда.

Он моё лето, пришло что с рассветом ко мне посреди зимы.

Он моя песня, самая честная — летит вдоль аллей немых.

Он моя сила, если солнце остыло и я совсем слаба.

Безумно красиво, но невыносимо;

он счастье моё и беда.

Мені все важче дихати, до країв моя душа переповнена ним.

Я не знаю, що зі мною, але коли ми з ним удвох завмирає весь світ.

І коли очі в очі, а рука в його руці, то я розлітаюся

Безкінечністю частинок, без залишку і кордонів у ньому гублюся.

Приспів:

Він моє літо, прийшло що з світанком до мене посеред зими.

Він моя пісня, найчесніша — летить уздовж алей німих.

Він моя сила, якщо сонце охололо і я зовсім слабка.

Шалено красиво, але нестерпно;

він щастя моє і біда.

Він один, і це рай;

Мої почуття через край.

Я за ним все одно.

Знову думаю про те, як нам бути;

і що потім, буде як судилося.

Я на грані кожної миті.

Плутаюся в словах своїх, знову оступаюся.

Якщо боляче, я зрозумію — покличе, а я прийду і залишуся.

Приспів:

Він моє літо, прийшло що з світанком до мене посеред зими.

Він моя пісня, найчесніша — летить уздовж алей німих.

Він моя сила, якщо сонце охололо і я зовсім слабка.

Шалено красиво, але нестерпно;

він щастя моє і біда.

Коли ми надто близько, я немов у зоні ризику,

А серце ніби в тисках — він тримає його в руках

Йому я вірю, як собі;

і з ним зовсім не страшно мені —

І в минулого життя і зараз: згоряти, любити, як у перший раз!

Приспів:

Він моє літо, прийшло що з світанком до мене посеред зими.

Він моя пісня, найчесніша — летить уздовж алей німих.

Він моя сила, якщо сонце охололо і я зовсім слабка.

Шалено красиво, але нестерпно;

він щастя моє і біда.

Він моє літо, прийшло що з світанком до мене посеред зими.

Він моя пісня, найчесніша — летить уздовж алей німих.

Він моя сила, якщо сонце охололо і я зовсім слабка.

Шалено красиво, але нестерпно;

він щастя моє і біда.