Когда все дома - Маша и медведь

Так устроено, что дети вырастают.

Время наступает и тогда

Улетают птицы, улетают

Из родительского тёплого гнезда.

Пусть дороги вновь и вновь нас разлучают,

Но опять вернуться хочется туда,

Где и ждут, и любят, и скучают,

Где осталось детство навсегда.

А когда все дома соберутся,

Про обиды лучше позабыть,

Заглянуть в глаза и улыбнуться,

Просто улыбнуться и простить.

Просто улыбнуться и простить.

Так улаштовано, що діти виростають.

Час настає і тоді

Відлітають птахи, відлітають

З батьківського теплого гнізда.

Хай дороги знову і знову нас розлучають,

Але знову повернутися хочеться туди,

Де і чекають, і люблять, і нудьгують,

Де залишилося дитинство назавжди.

А коли всі будинки зберуться,

Про образи краще забути,

Зазирнути в очі та посміхнутися,

Просто посміхнутися та пробачити.

Просто посміхнутися та пробачити.