Runaway - Mary PopKids

I’m learning to let it show;

the bruises that made me shy,

all the Sundays without the sun,

when I was nowhere to be found.

Now I’m learning to let go,

the past that made you dry,

all the farewells we left unsaid,

as we were lying on the ground.

But on the runaway we’re falling.

On the runaway we cry.

but on the runaway we’re crawling

On the runaway we die.

But on the runaway we’re falling.

On the runaway we try.

Oh, but on the runaway we’re crawling.

On the runaway we fly.

And it fades away as it comes together.

I wrote this song about forever, or a better day, that comes on white horse,

no last words were spoken on the runaway.

And it goes away as fast as ever.

all that’s left is a bit of shiver and a little pain, of all the past loves

broken on the fairyway.

I’m learning to let it show,

the bruises that made me shy,

all the Sundays without the sun,

when I was nowhere to be found.

Now I’m learning to let go,

the past that made you dry,

all the farewells we left unsaid,

as we were lying on the ground.

I’ll be on the side of a shady rainbow fall.

You might get something else than you’ve bargained for.

Find me by the side of a late abandoned shore, all the days are lonely now,

that the past has called.

But on the runaway we’re falling.

On the runaway we cry.

But on the runaway we’re crawling.

On the runaway we die.

But on the runaway we’re falling.

On the runaway we try.

But on the runaway we’re crawling.

On the runaway we fly.

And it fades away as it comes together.

I wrote this song about forever, or a better day, that comes on white horse,

no last words spoken on a runaway.

And it goes away as fast as ever

and all that’s left is a bit of shiver and a little pain, of all the past loves

broken on the fairyway.

And it fades away as it comes together.

And it fades away as it comes together.

And it goes away as fast as ever.

And it fades away.

Я вчуся дозувати це показати;

синці, які змусили мене соромитися,

всі неділі без сонця,

коли мене ніде не було.

Тепер я вчуся відпускати,

минуле, яке змусило тебе висохнути,

всі прощання, які ми залишили несказаними,

як ми лежали на землі.

Але на втечі ми падаємо.

На втечі ми плачемо.

але на втікачі ми повзаємо

На втечі ми вмираємо.

Але на втечі ми падаємо.

На втечі ми пробуємо.

О, але на втікачі ми повзаємо.

На втечі ми летимо.

І воно зникає, з’єднуючись.

Я написав цю пісню про вічність або кращий день, що настає на білому коні,

про втікача не було сказано останніх слів.

І воно зникає так само швидко , як завжди.

все, що залишилося, це трішки тремтіння та трошки болю від всіх минулих кохань

зламаний на казковій дорозі.

Я вчуся дозувати це показати,

синці, які змусили мене соромитися,

всі неділі без сонця,

коли мене ніде не було.

Тепер я вчуся відпускати,

минуле, яке змусило тебе висохнути,

всі прощання, які ми залишили несказаними,

як ми лежали на землі.

Я буду на стороні тінистої райдужної осені.

Ви можете отримати щось інше, ніж розраховували.

Знайди мене біля пізно покинутого берега, зараз усі дні самотні,

що покликало минуле.

Але на втечі ми падаємо.

На втечі ми плачемо.

Але по втечі ми повзаємо.

На втечі ми вмираємо.

Але на втечі ми падаємо.

На втечі ми пробуємо.

Але по втечі ми повзаємо.

На втечі ми летимо.

І воно зникає, з’єднуючись.

Я написав цю пісню про вічність або кращий день, що настає на білому коні,

немає останніх слів про втікача.

І воно зникає так само швидко , як завжди

і все, що залишилося, це трішки тремтіння та трошки болю від всіх минулих кохань

зламаний на казковій дорозі.

І воно зникає, з’єднуючись.

І воно зникає, з’єднуючись.

І воно зникає так само швидко , як завжди.

І воно зникає.