Porter Wagoner's Grave - Marty Stuart

A world-wearied man with tear filled eyes

Walked in off the street of the uncommonly wise

Into the church meeting, with this story he came

Sometimes angels and strangers are one and the same

The preacher said Sir, you re welcome in here

Now tell us as much as you d want us to hear

And the stranger said, It was no more than an hour ago, people

I was lookin for shelter for the night.

I wanted to go somewhere out of the way

Somewhere peaceful and quiet.

So I went to a cemetery, close by Thompson Lane

And with full respect I entered it and found rest from the rain.

I laid down under a sycamore, an I was barely asleep

When someone said Hello stranger and touched the boots on my feet.

His hair was pure silver, almost like a crown of glory on top

And the rain didn t touch him, not one single drop.

His voice was familiar, it brought me comfort and peace.

He laughed and said, Well, we picked a strange place to meet

But I understand, I ve often come here to pray

When the burdens of life put stones in my way.

And you see friend, you and me, we re brothers

Though we ve never met.

We ve both known heartache, disappointment and the pain of regret.

The full weight of sadness, love and it s cost

And without love, a soul is nothing, but empty and lost.

And I ve come to tell you, to go on now and be brave.

You can live again.

You know it s her love that you crave.

Go find the one you left behind, hold her, take her by the hand.

Show her how much you need her, I believe she ll understand.

Now son you take a look at this ground, it s filled with things unsaid.

There s a world of good intentions here in the land of the dead.

And friend I m here to tell ya, on this very night, I was sent by your Maker,

the giver of life, to tell you there s rest

For your soul.

There s peace and relief, if you ll just surrender your burdens.

Lay them at God s feet.

Walk out of this place.

Go now and live in the light of a pure perfect presence

That loves and forgives.

He wore a long purple coat, covered in wheels

Red leather boots, with sparkling heels

On a dark stormy night, a lost soul was saved

Brought into the fold on Porter Wagoner s grave

Втомлений світом чоловік із слізними очима

Зайшов з вулиці незвичайно мудрих

З цією історією він прийшов на церковні збори

Іноді ангели і незнайомці - це одне і те ж

Проповідник сказав, сер, ласкаво просимо сюди

А тепер розкажіть нам стільки , що бажаєте, щоб ми почули

І незнайомець сказав: «Це було не більше години тому, люди

Я шукав притулок на ніч.

Я хотів відійти кудись із дороги

Десь тихо і спокійно.

Тож я поїхав на цвинтар, неподалік Томпсон-лейн

І з повною повагою я ввійшов і знайшов спокій від дощу.

Я ліг під явіром, я ледве спав

Коли хтось сказав «Привіт, незнайомець» і торкнувся чобіт на моїх ногах.

Його волосся було чистим сріблом, майже як корона слави зверху

І дощ не торкнувся його, жодної краплі.

Його голос був знайомий, він приносив мені затишок і спокій.

Він розсміявся і сказав: "Ми обрали дивне місце для зустрічі".

Але я розумію, часто приходжу сюди помолитися

Коли тягар життя ставив каміння на мій шлях.

І бачиш, друже, ти і я, ми — брати

Хоча ми ніколи не зустрічалися.

Ми обоє знали душевний біль, розчарування та біль жалування.

Повна вага смутку, любові та їх вартості

А без любові душа – ніщо, порожня й загублена.

І я прийшов розповісти вам, продовжити зараз і бути сміливим.

Можна знову жити.

Ви знаєте, що прагнете її кохання.

Знайдіть ту, яку ви залишили, візьміть її за руку.

Покажіть їй, наскільки вона вам потрібна, я вірю, що вона зрозуміє.

Тепер, сину, ти поглянь на цю землю, вона наповнена несказаними речами.

Тут, у країні мертвих, є світ добрих намірів.

І друже, я тут розповісти тобі, що цієї ночі мене послав твій Творець,

той, хто дає життя, щоб сказати, що є відпочинок

Для вашої душі.

Спокій і полегшення, якщо ви просто віддасте свої тягарі.

Покладіть їх до ніг Бога.

Вийдіть із цього місця.

Ідіть зараз і живіть у світі чистої досконалої присутності

Що любить і прощає.

Він носив довге фіолетове пальто, покрите колесами

Червоні шкіряні чоботи на блискучих підборах

Темної грозової ночі загублена душа була врятована

Принесений на могилу Портера Вагонера