The Perfect World - Marty Friedman

Someday I'll be gone

To somewhere that we belong

And God has never played his role

'Cause I'm the one who saves my soul

It's a perfect world we're longing for

So long...

Cursed shadows haunt and gather

In the city of no answer

As we follow endless questions

Hands up in the same reflection

Sometimes we try to feel how things just used to be in yesterdays

No one ever make it better, no one ever lives forever

Wake me up and let me go

Someday I'll be gone

To somewhere we all belong

For so long

Broken people, broken feelings

Feeling numb but know they're bleeding

Light and darkness bond together

"Faith will save you" (Yeah, whatever...)

Sometimes we try to feel how things just used to be in yesterdays

But never seem to believe in what we see today

No one ever make it better, no one ever lives forever

Wake me up and let me go

Someday I'll be gone

To somewhere we all belong

And God has never played his role

'Cause I'm the one who saves my soul

It's a perfect world we're longing for

Won't you...

Show me the light?

How far will you go?

For a vengeance in this wasted world that we know

To sleep in silence

We need to laugh again

Someday I'll be gone.

(Someday I'll be)

To somewhere we all belong

Yeah...

Someday we'll be gone (Someday we'll be)

To somewhere we all belong

And God has never played his role

'Cause I'm the one who saves my soul

The perfect world we're longing for

So long

Колись я піду

Туди, де ми належимо

І Бог ніколи не грав своєї ролі

Тому що я той, хто рятує свою душу

Це ідеальний світ, якого ми прагнемо

Так довго...

Прокляті тіні переслідують і збираються

У місті без відповіді

Оскільки ми слідкуємо за нескінченними запитаннями

Руки вгору в тому ж відображенні

Іноді ми намагаємося відчути, як все було вчора

Ніхто ніколи не покращує його, ніхто ніколи не живе вічно

Розбуди мене і відпусти

Колись я піду

Кудись ми всі належимо

Так довго

Розбиті люди, розбиті почуття

Відчуття оніміння, але знаю, що вони кровоточать

Світло і темрява з’єднуються

«Віра тебе врятує» (Так, що завгодно...)

Іноді ми намагаємося відчути, як все було вчора

Але ніколи не віримо в те, що ми бачимо сьогодні

Ніхто ніколи не покращує його, ніхто ніколи не живе вічно

Розбуди мене і відпусти

Колись я піду

Кудись ми всі належимо

І Бог ніколи не грав своєї ролі

Тому що я той, хто рятує свою душу

Це ідеальний світ, якого ми прагнемо

Чи не...

Покажи мені світло?

Як далеко ви підете?

Для помсти в цьому змарнованому світі, який ми знаємо

Спати в тиші

Треба знову посміятися

Колись я піду.

(Колись я буду)

Кудись ми всі належимо

так...

Колись ми підемо (Колись ми підемо)

Кудись ми всі належимо

І Бог ніколи не грав своєї ролі

Тому що я той, хто рятує свою душу

Ідеальний світ, якого ми прагнемо

Так довго