Лабиринт - Марта Кот

Лишь тобой жила, разбивала циферблаты;

сирены боли и пустоты.

Так долго я ждала, сделав сотый шаг к тебе на полпути.

Могла вписать себя в те любовные квадраты,

Но первым кто-то должен был уйти.

Листы календаря бережно в себе хранят твои черты.

Припев:

А я задыхаюсь от дыма, страсти и забытых чувств.

Загоняй меня в углы — лабиринт любви мне знаком наизусть!

И я задыхаюсь от дыма, страсти и забытых чувств.

Загоняй меня в углы — лабиринт любви мне знаком, мне знаком наизусть!

В свете прожектора сгорают наши сны,

В свете прожектора позволь сердцам остыть.

Фразы почти металл.

Твой голос цепью заковал мечты.

Ищу твое лицо в толпах, в окнах, на экранах, уже сжимая не твою ладонь!

Ловлю себя на том, что тону в самообмане, как под ледяной волной.

Припев:

А я задыхаюсь от дыма, страсти и забытых чувств.

Загоняй меня в углы — лабиринт любви мне знаком наизусть!

И я задыхаюсь от дыма, страсти и забытых чувств.

Загоняй меня в углы — лабиринт любви мне знаком, мне знаком наизусть!

Назад дороги нет!

Больше нет!

Больше нет!

Нет!

Нет Нет!

Нет!

Пронзай сердца без стрел, мы перешли предел.

Я распахну другую дверь…

Припев:

А я задыхаюсь от дыма, страсти и забытых чувств.

Загоняй меня в углы — лабиринт любви мне знаком наизусть!

И я задыхаюсь от дыма, страсти и забытых чувств.

Загоняй меня в углы — лабиринт любви мне знаком, мне знаком наизусть!

Назад дороги нет!

Больше нет!

Больше нет!

Нет!

Нет Нет!

Нет!

Лише тобою жила, розбивала циферблати;

сирени болю і порожнечі.

Так довго я чекала, зробивши сотий крок до тебе на півдорозі.

Могла вписати себе в ті любовні квадрати,

Але першим хтось мав піти.

Аркуші календаря дбайливо зберігають твої риси.

Приспів:

А я задихаюсь від диму, пристрасті та забутих почуттів.

Заганяй мене в кути — лабіринт кохання мені знайомий напам'ять!

І я задихаюсь від диму, пристрасті та забутих почуттів.

Заганяй мене в кути — лабіринт кохання мені знайомий, мені знайомий напам'ять!

У світлі прожектора згоряють наші сни,

У світлі прожектора дозволь серцям охолонути.

Фрази майже метал.

Твій голос ланцюгом закував мрії.

Шукаю твоє обличчя в натовпах, у вікнах, на екранах, вже стискаючи нетвою долоню!

Ловлю себе на тому, що тону в самообмані, як під крижаною хвилею.

Приспів:

А я задихаюсь від диму, пристрасті та забутих почуттів.

Заганяй мене в кути — лабіринт кохання мені знайомий напам'ять!

І я задихаюсь від диму, пристрасті та забутих почуттів.

Заганяй мене в кути — лабіринт кохання мені знайомий, мені знайомий напам'ять!

Назад дороги немає!

Більше немає!

Більше немає!

Ні!

Ні ні!

Ні!

Пронизай серця без стріл, ми перейшли межу.

Я відчиню інші двері...

Приспів:

А я задихаюсь від диму, пристрасті та забутих почуттів.

Заганяй мене в кути — лабіринт кохання мені знайомий напам'ять!

І я задихаюсь від диму, пристрасті та забутих почуттів.

Заганяй мене в кути — лабіринт кохання мені знайомий, мені знайомий напам'ять!

Назад дороги немає!

Більше немає!

Більше немає!

Ні!

Ні ні!

Ні!