Laughter - Marshall Crenshaw

It’s almost dawn

and everything’s wrong

I’m wide awake and angry all night long

Chained to my rockin' chair

Sometimes it’s hard to bear, so hard to bear

the memory of the laughter that we used to share

I get lost on the streets

That we used to walk

Where we used to find each other in the dark

Can’t find the places where we used to go Cause they’re nothing like they were before,

like they were before

They’re not echoing with laughter anymore

Once in awhile

I hear a voice in my head

I start thinking about some random thing that you said

How I hate to realize

That things are how they have to be,

how they have to be

I still can’t believe what happened to you and me You were a friend like no other

I’m afraid that I’m gonna find

That the memory of your laughter

Will never leave my mind

It’s almost dawn

And everything’s wrong

As one more restless night drags on and on Chained to my rockin' chair

'Till I don’t know what to do,

don’t know what to do With the memory of your laughter

And the ones we knew

It will never leave my mind

…everything's wrong

I’m wide awake and angry all night long

Chained to my rockin' chair

As lonely as I can be, as I can be With the memory of your laugher for company

Lonely as I can be Memories for company

ooooh

ooooh

The memory of the laughter that we used to share

Вже майже світає

і все не так

Я не сплю і злюся всю ніч

Прикутий до мого крісла-гойдалки

Іноді це важко стерпіти, так важко стерпіти

спогад про сміх, яким ми звикли ділитися

Я гублюся на вулицях

Що ми звикли гуляти

Де ми звикли знаходити один одного в темряві

Не можу знайти місця, куди ми бували, тому що вони зовсім не такі, як раніше,

як вони були раніше

Вони вже не лунають від сміху

Час від часу

Я чую голос у своїй голові

Я починаю думати про якусь випадкову річ, яку ти сказав

Як я ненавиджу це усвідомлювати

Що все так і має бути,

якими вони мають бути

Я все ще не можу повірити, що сталося з тобою і мною Ти був другом, як ніхто інший

Я боюся, що я знайду

Це спогад про твій сміх

Ніколи не покине мій розум

Вже майже світає

І все не так

Ще одна неспокійна ніч тягнеться і прикута до мого крісла-гойдалки

«Поки я не знаю, що робити,

не знаю, що робити зі спогадом про твій сміх

І ті, яких ми знали

Це ніколи не покине мою пам’ять

…все не так

Я не сплю і злюся всю ніч

Прикутий до мого крісла-гойдалки

Настільки самотнім, наскільки я можу бути, наскільки я можу бути З пам’яттю про твій сміх для компанії

Самотній, наскільки я можу бути. Спогади для компанії

оооо

оооо

Спогад про сміх, яким ми звикли ділитися