Letters from War - Mark Schultz

She walked to the mailbox

On that bright summers day

Found a letter from her son

In a war far away

He spoke of the weather

And good friends that he’d made

Said I’d been thinking 'bout dad

And the life that he had

Thats why I’m here today

And that the end he said

You are what I’m fighting for

It was the first of the letters from war

She started writing

You’re good and you’re brave

What a father that you’ll be someday

make it home

make it safe

She wrote every night as she prayed

Late in December

A day she’ll not forget

Oh her tears stained the paper

With every word that she read

It said «I was up on a hill

I was out there alone

When the shots all rang out

And bombs were exploding

And thats when I saw him

He came back for me And though he was captured

A man set me free

And that man was your son

He asked me to write to you

I told him i would, oh I swore»

It was the last of the letters from war

And she prayed he was living

Kept on believing

And wrote every night just to say

You are good

And you’re brave

what a father that you’ll be someday

Make it home

Make it safe

Still she kept writing each day

Then two years later

Autumn leaves all around

A car pulled in the driveway

And she fell to the ground

And out stepped a captain

Where her boy used to stand

He said «mom I’m following orders

From all of your letters

And I’ve come home again»,

He ran into hold her

And dropped all his bags on the floor

Holding all of her letters from war

Bring him home

Bring him home

Bring him home

Вона підійшла до поштової скриньки

Того світлого літнього дня

Знайшла лист від сина

У війні далеко

Він говорив про погоду

І хороших друзів, яких він завів

Сказав, що думав про тата

І життя, яке він був

Тому я сьогодні тут

І це кінець він сказав

Ти те, за що я борюся

Це був перший із листів з війни

Вона почала писати

Ти хороший і ти сміливий

Яким батьком ти колись станеш

принесіть додому

зробити це безпечним

Вона писала щовечора, молившись

В кінці грудня

День, який вона не забуде

О, її сльози заплямували папір

З кожним прочитаним словом

Там сказано: «Я був на пагорбі

Я був там сам

Коли пролунали всі постріли

І вибухали бомби

І тоді я побачив його

Він повернувся за мною І хоча його потрапили в полон

Чоловік звільнив мене

І цей чоловік був твоїм сином

Він попросив мене написати вам

Я сказав йому, що буду, о, я поклявся»

Це був останній із листів з війни

І вона молилася, щоб він жив

Продовжував вірити

І писав щовечора, щоб сказати

Ти хороший

І ти сміливий

яким батьком ти колись будеш

Зробіть це додому

Зробіть це безпечним

Але вона продовжувала писати кожен день

Потім через два роки

Навкруги осіннє листя

Автомобіль зупинився на під’їзді

І вона впала на землю

І вийшов капітан

Там, де колись стояв її хлопчик

Він сказав: «Мамо, я виконую накази

З усіх ваших листів

І я знову повернувся додому»,

Він натиснув на неї

І кинув усі свої сумки на підлогу

Зберігає всі її листи з війни

Принеси його додому

Принеси його додому

Принеси його додому