Going Home - Marius Ziska

The greeting clouds and naked hills are calling.

Stones feel soft, hard rain is falling.

The colours of home sets us all in motion, carried by the winds across the

ocean.

I’m going home.

I’m leaving all my sorrows.

I’m going home.

I’m leaving all my sorrows behind and longing for tomorrow.

The rivers they run, dancing down the mountains.

Turns to waves in seas of blue and motion.

The water is cold but soft and kindly giving life to all.

Embraces all the living.

I’m going home.

I’m leaving all my sorrows.

I’m going home.

I’m leaving all my sorrows.

I’m going home.

I’m leaving all my sorrows behind, and longing for tomorrow.

Звуть вітальні хмари й голі гори.

Камені м’які, падає сильний дощ.

Кольори домашнього дому приводять в рух усіх нас, переносячи вітри

океан.

Я йду додому.

Я залишаю всі свої печалі.

Я йду додому.

Я залишаю всі свої печалі позаду і прагну завтрашнього дня.

Річки вони біжать, танцюючи з гір.

Перетворюється на хвилі в синіх морях і в русі.

Вода холодна, але м’яка й ласкава дає життя всім.

Обіймає все живе.

Я йду додому.

Я залишаю всі свої печалі.

Я йду додому.

Я залишаю всі свої печалі.

Я йду додому.

Я залишаю всі свої печалі позаду і прагну завтрашнього дня.