This pain that we refuse - Marionette

In vain ensnared.

In life in veins.

In days and nights,

In strife.

Against the tide we’re locked inside our minds.

For all I know,

Death is the only promise we’ll ever keep

But there is a way.

She makes me bleed and go insane.

There are glimpses of release.

In her truth there is a place to hide,

And there is time to be still.

So let’s pretend, we’ll always have tomorrow.

In this embrace, we forget.

These veins ensnared in hers,

This skin to quench our thirst.

And though I know nothing will ever last,

We’ve found a way to burn, to be here.

Under a sky made of their ignorance,

There is a way to find.

To be here — now.

And all I know,

Death is the only promise we’ll ever keep.

But there is a way.

She whispers lies across my lips,

There are glimpses of release.

In her truth there is a place to hide,

And there is time to be still.

So let’s pretend, we’ll always have tomorrow.

In this embrace, we forget.

Даремно потрапив у пастку.

У життя в венах.

У дні й ночі,

У сварці.

Проти припливу ми замкнені у своїй свідомості.

Наскільки я знаю,

Смерть — єдина обіцянка, яку ми коли-небудь виконаємо

Але є шлях.

Вона змушує мене кровоточити й божеволіти.

Є проблиски випуску.

У її правді є де сховатися,

І є час заспокоїтися.

Тож давайте прикидамося, що у нас завжди буде завтра.

У ціх обіймах ми забуваємо.

Ці вени в’їлися в неї,

Ця шкіра, щоб втамувати спрагу.

І хоча я знаю, що ніщо не триватиме,

Ми знайшли способ горіти, бути тут.

Під небом, створеним із їхнього невігластва,

Є спосіб знайти.

Бути тут — зараз.

І все, що я знаю,

Смерть — єдина обіцянка, яку ми коли-небудь виконаємо.

Але є шлях.

Вона шепоче моїми губами брехню,

Є проблиски випуску.

У її правді є де сховатися,

І є час заспокоїтися.

Тож давайте прикидамося, що у нас завжди буде завтра.

У ціх обіймах ми забуваємо.