Kaffe och tårar - Marie Fredriksson

det var försent när sönda'n kom / du var borta redan / redan vid

månens rand / ingen / ingen höll i din hand / du var så ensam / ensam

i ditt eget land

det var försent när sången kom / du var borta / redan vid första

radens rand / ingen / ingen röst nådde fram / allting var så tyst / så

tyst på nattens strand

mörkrets skuggor förföljde dej / du hann aldrig fram / innan ditt

hjärta stod i brand

det var försent när sommar’n kom / du var borta redan / redan vid

vårens rand / ingen / ingen kunde hålla dej / du var mycket starkare /

större än din egen strand

och där satt vi utan svar / med kaffe och med tårar / åh om vi ändå

kunnat hålla dej kvar…

jag ser en skrattande man / han lyser upp vägen vi fann / att ta vara

på varann

було надто пізно, коли сонце зійшло / ти вже пішов / вже в

край місяця / ніхто / ніхто не тримав тебе за руку / ти був такий самотній / один

у вашій власній країні

було пізно, коли прийшла пісня / тебе не було / вже спочатку

край рядка / ні / голосу не дійшов / все було так тихо / так

тихо на нічному пляжі

тіні темряви переслідували тебе / ти ніколи не встиг / до свого

серце горіло

було пізно, коли настало літо / ти вже пішов / вже в

весняна смужка / ніхто / ніхто не міг тебе утримати / ти був набагато сильнішим /

більший за власний пляж

а там сиділи без відповіді / з кавою і зі сльозами / ой якби ми ще

зміг утримати тебе...

Я бачу чоловіка, який сміється / він освітлює шлях, який ми знайшли / про який треба подбати

один на одного