Nightwing - Marduk

Nightwing — fly across the sky

And cast your shadow over those who before dawn will die

Beyond a great vast forest lies the desolate land

Ruled by men controlled by Satans hand

Craving for the ever blood dripping saints stone

And with dark rites in the nights blackest hour

Nightmares strife for the darksides blessing and the higher power

And the mantel of power should be shouldered by the firstborn

The one who crave evil and all kinds of human feelings scorn

He who drank his fathers blood and leaves his foes ripped and torn

And which the king halls up high since long forlorn

Have you ever wondered what’s beyond the human sphere

To behold life through deaths dark veils from the demons lair

To stand above the eternal rest and every night rise up from your tomb

And behold life like the ones who with teeth was born from their mothers womb

For I am death and so you shall be When on the nightwing you ride with me The warlocks deciple, enchanter of ghouls

With exposed fangs from which the blood drouls

Nightwing — storm through eternity

And rip asunder those who fall for the human mockery

Within the massive castlewalls lurks the evil now again

Which with wise men made a truse by giving the blood of gods best men

He who possessess the gift which sends shivers down the spine

And awaken people who step away from the mortal worlds decline

He is the fierce creature which the angels fear to chase

Who see pain as passion and lives at war with the mortal race

His tomb is for any horse to cross like a mountain step

He has come to awake the devil from his sleep

The warlocks deciple, enchanter of ghouls

With exposed fangs from which the blood drouls

Pulled from our frail existence by the claws of death

To defy the scythe and feel the reapers breath

To walk the tunnel backwards when you first life has been slain

And when all mortal feelings has ceased to cause you pain

For I am darkness and so you shall be As on the nightwing you ride with me

Nightwing — літати по небу

І кинь свою тінь на тих, хто перед світанком помре

За великим величезним лісом лежить спустошена земля

Правлять люди, керовані рукою сатани

Жадання вічно капає кров святих каменю

І з темними обрядами в найчорнішу годину ночі

Кошмари борються за благословення темних сторін і вищу силу

А камінну полицю влади має брати на плечі первісток

Той, хто жадає зла і всіляких людських почуттів

Той, хто пив кров свого батька і залишає своїх ворогів розірваними й розірваними

І яку король тримає високо, так як давно занедбаний

Ви коли-небудь замислювалися, що знаходиться за межами людської сфери

Бачити життя крізь смерть темні завіси з лігва демонів

Щоб стояти над вічним спочинком і щоночі вставати з гробу свого

І ось життя, як у тих, що з лона матері народилися

Бо я смерть, і таким ви будете Коли на ночі ви будете їздити зі мною Чаклунки деципл, чарівник упирів

З оголеними іклами, з яких слинить кров

Nightwing — буря крізь вічність

І роздерти тих, хто потрапляє на людські знущання

У масивних стінах замку тепер знову ховається зло

Який разом із мудрецями склав твір, віддавши кров кращих богів

Той, хто володіє даром, який викликає тремтіння по спині

І розбудити людей, які відходять від смертних світів, занепадають

Він ж люте створіння, за яким ангели бояться переслідувати

Які сприймають біль як пристрасть і живуть у війні зі смертною расою

Його могила — для будь-якого коня перейти, як гірську сходинку

Він прийшов пробудити диявола від сну

Чернокнижники дециплують, чарівниці упирів

З оголеними іклами, з яких слинить кров

Вирваний з нашого тендітного існування кігтями смерті

Щоб кинути виклик косі й відчути дихання женців

Щоб пройти тунелем назад, коли ваше перше життя було вбито

І коли всі смертні почуття перестали завдавати тобі болю

Бо я темрява, і таким ти будеш Як на ночі, ти їдеш зі мною