Solstice - Marcus Warner

Across the distant worlds, far off in the sky

I can hear your calling voice, when the planets come sailing by

The nights all sound the same, clouds drifting away

The ocean sings my name, but my heart aches every day

'Cause when we ran across the hills in the breeze

You gave me a gentle smile

And when we lay under the shade of the trees

We were with the world for a little while

In times of loneliness, they say you should be strong

But I can’t live like this, when the evenings are so long

Life around me always grows, like flowers in the spring

Yet I ignore everything it shows, and the changes it may bring

('Cause when we ran across the hills in the breeze)

(You gave me a gentle smile)

(And when we lay under the shade of the trees)

(We were with the world for a little while)

'Cause when we ran across the hills in the breeze

You gave me a gentle smile

And when we lay under the shade of the trees

We were with the world for a little while

And when we lay under the shade of the trees

We were with the world for a little while

По далеких світах, далеко в небі

Я чую твій голос, що кличе, коли планети пропливають повз

Усі ночі звучать однаково, хмари розлітаються

Океан співає моє ім’я, але моє серце болить щодня

Бо коли ми перебігали пагорби на вітерці

Ти лагідно посміхнувся мені

І коли ми лежали під тінню дерев

Ми були зі світом деякий час

У часи самотності кажуть, що ти повинен бути сильним

Але я не можу так жити, коли вечори такі довгі

Життя навколо мене завжди росте, як квіти навесні

Але я ігнорую все, що воно показує, та зміни, які може принести

(Тому що, коли ми перебігали пагорби на вітерці)

(Ти подарував мені ніжну посмішку)

(І коли ми лежали під тінню дерев)

(Ми були зі світом деякий час)

Бо коли ми перебігали пагорби на вітерці

Ти лагідно посміхнувся мені

І коли ми лежали під тінню дерев

Ми були зі світом деякий час

І коли ми лежали під тінню дерев

Ми були зі світом деякий час