Solo - Marco Mengoni

…Perchè

il rosso era per me l’irraggiungibile

che sempre m’ingannò.

Sto qui,

il cuore lento di diavolo fragile.

Così,

il sole aspetta che abbassi la mia testa

e il toreador colpisca.

Così

l’attesa su di me.

Silenzio immobile.

E adesso sono solo,

Perchè da qui non uscirò e non ritornerò.

Scivolerò, io m’innalzerò,

cercherò ali.

Più forte del vento, del male

che è qui,

correrò nell’arena starò lì.

Poi negli occhi mi bagnai,

Sudore e lacrime,

e il cuore si fermò.

Le sei,

la folla non c'è più,

ed altri come me vedranno questo sole.

Così l’azzurro accorderàl'onore inutile.

Più solo del vento e del male

che è qui,

correrò nell’arena starò lì.

Scivolerò io morirò,

cercherò ali.

Più forte del vento, del mare

che è qui,

correrò nell’arena starò lì.

…Оскільки

червоний був для мене недосяжним

що мене завжди обманювало.

Я тут,

повільне серце тендітного диявола.

Подобається це,

сонце чекає, щоб я опустив голову

і удар тореадора.

Подобається це

чекає на мене.

Досі тиша.

А тепер я сама

Бо я звідси не піду і не повернуся.

Я послизнуся, я встану,

Я буду шукати крила.

Сильніший за вітер, за зло

це тут,

Я побіжу на арену, я залишуся там.

Тоді мені стало мокро в очах,

Піт і сльози,

і серце зупинилося.

6:00,

натовп пішов,

і інші, як я, побачать це сонце.

Таким чином синій надасть марну честь.

Самотніший за вітер і зло

це тут,

Я побіжу на арену, я залишуся там.

Я посковзнуся, я помру,

Я буду шукати крила.

Сильніший за вітер море

це тут,

Я побіжу на арену, я залишуся там.