Le Gardien et le Prisonnier - Marcel Amont, Gérard Darmon

Marcel Amont:

Quand j’ai débuté, j’avais vingt ans

Et j’en aurai sous l' même carcan

Cinquante et des, début printemps

Pendant tout c' temps-là

J’ai surveillé prisonnièrement

Un condamné qu’avait quarante ans à tirer

Gérard Darmon:

Moi qu’avais connu des tas d' pays

Moi qu’avais vécu des tas d' folies

Quand j’ui racontais tout c' que j’avais fait

En fait c’est lui qui s'évadait

Ensemble:

Lui ou moi, je n' sais pas qui gardait l’autre ou pas

Lui ou moi, tout ça c’est question de relativité

Marcel Amont:

Du bas d' ma jeunesse moi j'écoutais

Toutes ses prouesses et j' les vivais

Toutes ces gonzesses et j' les goûtais

Au-d'ssus des barreaux d' la société

Plus d' gardien, plus d' prisonnier

Y avait plus qu' deux hommes qui rêvaient

Gérard Darmon:

N’empêche qu'à force de tourner en rond

Ça finit par vous fout' le bourdon

J’avais plus l' moral, ça lui a fait très mal

Mais un soir je m' suis fait la malle

Ensemble:

Lui ou moi, je n' sais pas qui gardait l’autre ou pas

Lui ou moi, tout ça c’est question de relativité

Marcel Amont:

On trouvera peut-être ça ridicule

Maintenant seul je déambule

Je vais traîner dans sa cellule

Car pour moi la grosse clef qui ouvrait

Sur ses quatre ou cinq mètres carrés

C'était la clef d' la liberté

Gérard Darmon:

Ici j' suis personne et tous mes potes

Ne m’envoient pas dire que je radote

Tout le monde s’en fout, j' suis plus rien du tout

J' peux quand même pas r’tourner au trou

Ensemble:

Lui ou moi, je n' sais pas qui gardait l’autre ou pas

Lui ou moi, tout ça c’est question de relativité

Je n' sais pas ce que je vais dev’nir

Je m' sens trop vieux pour m’en sortir

Et je me sens seul à mourir

Марсель Амон:

Коли я починав, мені було двадцять років

І я буду мати під тією ж смичкою

П'ятдесят один, рання весна

За весь цей час

Я спостерігав за в’язнем

Засуджений, якому довелося розстріляти сорок років

Джерард Дармон:

Я, який знав багато країн

Я, який пережив купи божевілля

Коли я розповів йому все, що зробив

Насправді він був тим, хто втік

Цілий:

Він чи я, я не знаю, хто тримав другого чи ні

Він чи я, це все про відносність

Марсель Амон:

З юності слухав

Вся його доблесть і я пережили їх

Всі ці курчата і я скуштував їх

Над гратами суспільства

Ні охоронців, ні в’язнів

Снилося більше двох чоловіків

Джерард Дармон:

Все-таки, не ходячи по колу

Це в кінцевому підсумку турбує вас

Я був пригнічений, йому було дуже боляче

Але одного вечора я зібрав речі

Цілий:

Він чи я, я не знаю, хто тримав другого чи ні

Він чи я, це все про відносність

Марсель Амон:

Нам це може здатися смішним

Тепер я блукаю сам

Я буду зависати в його камері

Тому що для мене великий ключ, що відкрився

На її чотири-п'ять кв

Це був ключ до свободи

Джерард Дармон:

Тут я ніхто і всі мої друзі

Не посилайте мені, що я бреду

Нікого не хвилює, я вже ніщо

Я досі не можу повернутися до ями

Цілий:

Він чи я, я не знаю, хто тримав другого чи ні

Він чи я, це все про відносність

Я не знаю, ким я стану

Я відчуваю себе занадто старим, щоб вийти

І я відчуваю, що вмираю один