Hasta Ayer - Marc Anthony

Comprendan que no

Pretendo ofenderla

Tampoco le estoy haciendo

Un reproche

Usted es dueña de su vida

De su cuerpo y de sus noches

Confieso me enamoré como un niño

Y siento que no estoy arrepentido

Disfrute de tu experiencia

Hasta calmar mi ansiedad

Fuí dueño de su alcoba

Y de su almohada

La tuve beso a beso, piel con piel

Y el sol me sorpendió por su ventana

Cansado de delirio y de placer

Hasta ayer, hasta ayer

Y perdona usted señora

Pero cuando el alma llora

El silencio no es remedio

Para calmar el sufrir

Hasta ayer, hasta ayer

Mi dulce dama elegante

Supe que tienes otro amante

Al que quizás con el tiempo

Le haras lo mismo que a mi

Fuí dueño de su alcoba

Y de su almohada

La tuve beso a beso, piel con piel

Y el sol me sorpendió por su ventana

Cansado de delirio y de placer

Hasta ayer, hasta ayer

Y perdona usted señora

Pero cuando el alma llora

El silencio no es remedio

Para calmar el sufrir

Hasta ayer, hasta ayer

Mi dulce dama elegante

Supe que tienes otro amante

Al que quizás con el tiempo

Le haras lo mismo que a mi

Fué enredándome en sus besos

Hasta que me volvió preso

Y en su juego despiadado me

Entregó con su pasión

Luego vino la traición el cual si

Yo fuera un niño

Me dijo que su cariño lo

Brindaba a quien quisiera

Eres una bandolera que jugo

Con mi querer

Ya no creo más mentiras

Ni en llanto de mujer

Yo te quería tanto mujer…

Yo te adoraba tanto mujer…

Yo te quería tanto mujer…

Yo te adoraba tanto mujer…

зрозуміти, що ні

Я маю намір її образити

Я теж цього не роблю

докір

Ви володієте своїм життям

Про її тіло і її ночі

Зізнаюся, я закохався, як дитина

І я відчуваю, що не шкодую

насолоджуйтесь своїм досвідом

Поки я не заспокою свою тривогу

Я володів його спальнею

і з твоєї подушки

Я мав її поцілунок за поцілунком, шкіра до шкіри

І сонце здивувало мене крізь вікно

Втомився від марення і насолод

До вчора, до вчора

І вибачте, пані

Але коли душа плаче

Мовчання — не засіб

Щоб заспокоїти страждання

До вчора, до вчора

Моя мила елегантна леді

Я чув, що у вас є ще один коханець

На що, можливо, з часом

Ти зробиш те саме зі мною

Я володів його спальнею

і з твоєї подушки

Я мав її поцілунок за поцілунком, шкіра до шкіри

І сонце здивувало мене крізь вікно

Втомився від марення і насолод

До вчора, до вчора

І вибачте, пані

Але коли душа плаче

Мовчання — не засіб

Щоб заспокоїти страждання

До вчора, до вчора

Моя мила елегантна леді

Я чув, що у вас є ще один коханець

На що, можливо, з часом

Ти зробиш те саме зі мною

Я заплутався в її поцілунках

Поки він не зробив мене полоненим

І в його нещадній грі І

Він віддав зі своєю пристрастю

Потім прийшла зрада, яка якщо

я був дитиною

Він сказав мені, що його любов

Надавав, кого хотів

Ви бандоліст, який грав

з моїм коханням

Я більше не вірю в брехню

Навіть не в жіночому крику

Я так любив тебе жінко...

Я так обожнював тебе, жінко...

Я так любив тебе жінко...

Я так обожнював тебе, жінко...