By the Word of Sincerity - Manuscript Alli, ese dame

Словом искренности, растопи льды

Словом искренности, разбуди, ты

Словом искренности, он ядовитый

Сон мною видный, что не забыть, мне

Словом искренности, растопи льды

Словом искренности, разбуди, ты

Словом искренности, он ядовитый

Сон мною видный, что не забыть, мне

Я принимаю время испытаний, созиданья

Я душу чувствую насквозь, тупик, без пониманья

Эй прикури, старик, поведуй мне о чем я знаю

Сам обман убеждает, что слепоту выбираю

Я с нею в пустоту, на одном борту, до краю

Мы верим в лучшее всегда, пошло бы оно к раю

Лишь лирика верна, как и она, любовь одна

Не стынет ее кровь, киньте камнем, в никогда

За небесами истина, но земля бесовска

И я за них стою, но все гоню, до абсолюта

Не уж то парадокс абсурда, так явно, не круто

Мы дети Петербурга, такты духовная штука

Добрая грусть и музыка, нутро, не дело вкуса

Сгораем за искусство, уши не ставьте мне плюсы

(не ставьте мне плюсы)

Об что-то, как все, разобьюсь я

Словом искренности, растопи льды

Словом искренности, разбуди, ты

Словом искренности, он ядовитый

Сон мною видный, что не забыть, мне

Словом искренности, растопи льды

Словом искренности, разбуди, ты

Словом искренности, он ядовитый

Сон мною видный, что не забыть, мне

Как ветер в спину, год за годом, травмы, траблы, гонки

По кругу вывозил, не только за себя, все помню

Запоминал тропинки, шаг назад, иначе гореть

Не тлеть, кто б что не говорил, бить точно

Травмам не верь, не верим в прожитые годы

Люди делят память, кто сдается в двадцать шесть

Как труп, пустой, не тянет, не тянет, молча в тишину

Время забудет, сгорит, зашито все что так хотел сказать

Сказать изнутри, что дорого, а что болит, разобрать на двоих

Так нужно, мягко шум минора на фоне звучит

Фоно напомнит где ты есть, напомнит всё как было

Лица запомнил, всех усопших, штампы, мысли, виллы

Россия, красный городок, на фоне бит, прозрачный

Так видно горе, наяву, ненужный ранец тащит

Вроде и жаль, а вроде нет, обреченный народ

Бандиты с глубиной в душе, в загонах, мало того

Дороги, раненые души, наркота, стиль грязный

Налоги, мутный горизонт, дела желали счастья

Без денег, тупо наготове бросить, перегорел

Беги беги запутался, остаться б кем-то в себе

Так нужно грамотно построить, жизнь свою разделить

Хочется двигаться спокойно, не жечь, не тушить

Так странно все построено, бог дал всё, в коже климат

Сказал как есть, сказал, представил сам себе могилу

Словом искренности, растопи льды

Словом искренности, разбуди, ты

Словом искренности, он ядовитый

Сон мною видный, что не забыть, мне

Словом искренности, растопи льды

Словом искренности, разбуди, ты

Словом искренности, он ядовитый

Сон мною видный, что не забыть, мне

Словом искренности, растопи льды

Словом искренности, разбуди, ты

Словом искренности, он ядовитый

Сон мною видный, что не забыть, мне

Словом искренности, растопи льды

Словом искренности, разбуди, ты

Словом искренности, он ядовитый

Сон мною видный, что не забыть, мне

Словом щирості, розтопи льоди

Словом щирості, розбуди, ти

Словом щирості, він отруйний

Сон мною видний, що не забути, мені

Словом щирості, розтопи льоди

Словом щирості, розбуди, ти

Словом щирості, він отруйний

Сон мною видний, що не забути, мені

Я приймаю час випробувань, творення

Я душу відчуваю наскрізь, глухий кут, без розуміння

Гей прикури, старий, повідай мені про що я знаю

Сам обман переконує, що сліпоту вибираю

Я з нею в порожнечу, на одному борту, до краю

Ми віримо в найкраще завжди, пішло би воно до раю

Лише лірика вірна, як і вона, кохання одне

Не холоне її кров, киньте каменем, ніколи.

За небесами істина, але земля бісівська

І я за них стою, але все гоню, до абсолюту

Не вже то парадокс абсурду, так явно, не круто

Ми діти Петербурга, такти духовна штука

Добрий смуток і музика, нутро, не справа смаку

Згоряємо за мистецтво, вуха не ставте мені плюси

(Не ставте мені плюси)

Щось, як усі, розіб'юся я

Словом щирості, розтопи льоди

Словом щирості, розбуди, ти

Словом щирості, він отруйний

Сон мною видний, що не забути, мені

Словом щирості, розтопи льоди

Словом щирості, розбуди, ти

Словом щирості, він отруйний

Сон мною видний, що не забути, мені

Як вітер у спину, рік за роком, травми, трабли, гонки

По¦кругу вивозив, не тільки за себе, все пам'ятаю

Запам'ятовував стежки, крок назад, інакше горіти

Не тліти, хто б що не казав, бити точно

Травмам не вір, не віримо в прожиті роки

Люди ділять пам'ять, хто здається у двадцять шість

Як труп, порожній, не тягне, не тягне, мовчки в тишу

Час забуде, згорить, зашито все, що так хотів сказати

Сказати зсередини, що дорого, а що болить, розібрати на двох

Так потрібно, м'яко шум мінора на тлі звучить

Фоно нагадає де ти є, нагадає все як було

Особи запам'ятав, всіх покійних, штампи, думки, вілли

Росія, червоне містечко, на тлі біт, прозоре

Так видно горе, наяву, непотрібний ранець тягне

Начебто і шкода, а ніби ні, приречений народ

Бандити з глибиною в душі, в загонах, мало того

Дороги, поранені душі, наркота, брудний стиль

Податки, каламутний обрій, справи бажали щастя

Без грошей, тупо напоготові кинути, перегорів

Біжи біжи заплутався, залишитися кимось у собі

Так треба грамотно збудувати, життя своє розділити

Хочеться рухатися спокійно, не палити, не гасити

Так дивно все збудовано, бог дав все, у шкірі клімат

Сказав як є, сказав, уявив сам собі могилу

Словом щирості, розтопи льоди

Словом щирості, розбуди, ти

Словом щирості, він отруйний

Сон мною видний, що не забути, мені

Словом щирості, розтопи льоди

Словом щирості, розбуди, ти

Словом щирості, він отруйний

Сон мною видний, що не забути, мені

Словом щирості, розтопи льоди

Словом щирості, розбуди, ти

Словом щирості, він отруйний

Сон мною видний, що не забути, мені

Словом щирості, розтопи льоди

Словом щирості, розбуди, ти

Словом щирості, він отруйний

Сон мною видний, що не забути, мені