My Becoming - Manufacturer's Pride

My mind is folded in finest silks wrought of disease and perversion

Visions of excitement I see require utmost aversion

No law, no man made edict can stand in the way of my becoming

Notwithstanding, on the verge of breaking out of my confides

While my hand is stayed my imagination works it’s own renditions

The stage is set all props erect, strip the figure of concession

No law, no man made edict can stand in the way of my becoming

Notwithstanding, on the verge of breaking out of my confides

The waves of madness hit hard on the shores of reason

For a split second I’m almost drowned in sheer volition

For this time, for a while harnessed fire inside

Enmity intensified, exceeding it’s own design

Degradation as emotion, demanding devotion

Increasing inflammation

Bending my back to kneel before it Forcing me into servitude

No law, no man made edict can stand in the way of my becoming

Notwithstanding, on the verge of breaking out of my confides

The waves of madness hit hard on the shores of reason

For a split second I’m almost drowned in sheer volition

The darkness falls, leaving a false twilight of hope

With no remorse at the final hour I let go

Мій розум згорнутий в найтонший шовк із хвороб і збочень

Бачення збудження, як я бачу, вимагають крайньої відрази

Жоден закон, жоден указ, створений людиною, не можуть завадити мому станню

Не дивлячись на те, я на межі вирватися з моїх довіри

Поки моя рука не сидить, моя уява працює над своїми власними відтвореннями

Сцена встановлена, весь реквізит зведено, позбавте фігуру поступки

Жоден закон, жоден указ, створений людиною, не можуть завадити мому станню

Не дивлячись на те, я на межі вирватися з моїх довіри

Хвилі божевілля сильно б’ють на береги розуму

На частину секунди я майже потонув у чистій волі

На цей час на деякий час запрягли вогонь всередині

Ворожнеча посилилася, перевищила власний задум

Деградація як емоція, що вимагає відданості

Посилення запалення

Згинаючи спину, щоб стати перед нею на коліна. Примушуючи мене до рабства

Жоден закон, жоден указ, створений людиною, не можуть завадити мому станню

Не дивлячись на те, я на межі вирватися з моїх довіри

Хвилі божевілля сильно б’ють на береги розуму

На частину секунди я майже потонув у чистій волі

Темрява падає, залишаючи помилкові сутінки надії

Без докорів сумління в останню годину, яку я відпустив