Verbrannte Erde - Mantus

Diese furchtbare Stille

Die sich in dir verbirgt

So als wenn diese Welt sich

Nur geirrt

Es sind Tränen der Unschuld

Dort in deinem Gesicht

Was hast du bloß erlebt, sag

Es mir nicht…

Wo dein Blick sich stumm verliert

Und der Horizont verschwimmt

Bleibt ein Mensch zurück und stirbt

Und ein neuer Tag beginnt

Von der Sonne entkräftet

Und vom Leben getäuscht

Eine Straße, die nur ins

Nichts verläuft

Dort im Garten der Seele

Sucht die Hoffnung nach Glück

Doch nur verbrannte Erde

Blieb zurück

Та жахлива тиша

Що ховається в тобі

Ніби сам цей світ

просто неправильно

Це сльози невинності

Там на твоєму обличчі

Що ви щойно пережили, скажіть

Я не...

Де твій погляд мовчки губиться

І горизонт розпливається

Людина залишається і вмирає

І починається новий день

Знесилений сонцем

І обдурений життям

Дорога, яка тільки йде

Нічого не біжить

Там у саду душі

Шукає надію на щастя

Але тільки випалена земля

залишився позаду