Ulysses - Mantus

Der Zug hält an den Gleisen und ich steige einfach ein

Fahre durch mir fremde Städte in die Dunkelheit hinein

Und wohin das Herz mich leitet und wie tief der Weg auch führt

Denn ich weiß, dich gibt es wirklich, weil ich dein Gesicht berührt

Die Nacht ist voller Lichter und mein Kopf ist voll von dir

Und ich trinke bis zum Morgen, schreib Gedanken auf Papier

Und du spiegelst dich im Fenster, was mein Herz dir stumm erzählt

Ja, ich hasse alle Menschen und ich hasse diese Welt

Ich suche nach der Weite, denn dort bin ich dir ganz nah

Bin vielleicht doch nur ein Mensch, der noch niemals glücklich war

Wo ein schwerer blauer Himmel meine Seele wachgeküsst

Dort werd ich dich wiederfinden und ich komm nach Haus zurück

Ich schaue durch die Sonne in ein großes schwarzes Loch

Und die Zärtlichkeit wird sterben und doch lebt sie immer noch

Immer wenn ich an dich denke, hätte ich dich fast erkannt

Doch mal wieder war es leider nur ein Schatten an der Wand

Hat mein Herz mich doch betrogen, hat das Leben sich geirrt?

Nur ein kleines Häufchen Elend, das mal wieder scheitern wird

Und ich trage meine Sehnsucht weit hinaus in diese Welt

Du bist nur in meinen Gedanken und dafür hasse ich mich selbst

Потяг зупиняється на платформах, а я просто сідаю

Їдьте чужими для мене містами в темряву

І куди мене веде серце і як глибоко веде шлях

Тому що я знаю, що ти справжній, тому що я торкнувся твого обличчя

Ніч повна вогнів і моя голова повна тобою

А я п’ю до ранку, пишу думки на папері

І ти відбиваєш себе у вікні те, що мовчки говорить тобі моє серце

Так, я ненавиджу всіх людей і ненавиджу цей світ

Шукаю ширину, бо там я з тобою дуже близько

Можливо, я просто людина, яка ніколи не була щасливою

Де важке блакитне небо поцілувала мою душу

Я знайду тебе там і повернуся додому

Я дивлюся крізь сонце у велику чорну діру

І ніжність помре, а ще живе

Щоразу, коли я думаю про вас, я майже впізнав вас

Але знову, на жаль, це була лише тінь на стіні

Чи зрадило мене серце, чи помилилося життя?

Лише невелика купа нещасть, яка знову зазнає невдачі

І я несу свою тугу далеко в цей світ

Ви тільки в моїх думках, і я ненавиджу себе за це