Spiegelwelt - Mantus

Spiegelwelt Diese Nacht wird niemals enden, solange noch die Bestien schreien

Nach dem Blut aus meiner Kehle, nach dem Spiegel meines Seins

Leise gieren des Satans Huren nach den Lüsten meines Traums

(denn) nur ein Tropfen meines Samens läßt der Sünde Schlösser bauen

Diese Welt wird niemals enden, wenn der Tod die Tränen frißt

Die aus zarter Liebe vergossen, jene, die man schnell vermißt

Bin ich Fleisch noch, Zeit im Geiste, Leben fordert Willenskraft

Form ich aus dem Nichts ein (en) Engel, der mich in die Hölle gebracht

Hoffnung spaltet mir den Schädel, blaue Sehnsucht geifert wild

Nach Exzess und heil’gen Kriegen, die zerstören das Feindesbild

Finsternis der Klageweiber stecken diese Welt in Brand

Vergänglich scheint die Abendsonne friedlich in das Schattenland

Lächelnd grüßt der Todesengel in Verkleidung meiner Furcht

(die) Freiheit zehrt an meinen Kräften, da ich der Grund meiner Geburt

Wenn der Tag auch niemals endet, nichts laß ich an mich heran

Nur die Quelle meines Daseins ist mir tief ins Fleisch gebrannt

Wenn der Tag auch niemals endet, nichts laß ich an mich heran

Nur die Quelle meines Daseins ist mir tief ins Fleisch gebrannt

Lächelnd grüßt der Todesengel in Verkleidung meiner Furcht

(die) Freiheit zehrt an meinen Kräften, da ich der Grund meiner Geburt

Wenn der Tag auch niemals endet, nichts laß ich an mich heran

Nur die Quelle meines Daseins ist mir tief ins Fleisch gebrannt

Дзеркальний світ Ця ніч ніколи не закінчиться, доки звірі кричать

За кров із мого горла, за дзеркало мого єства

Розпусниці сатани тихо жадають пожадливості мого сну

(тому що) але крапля мого насіння змушує будувати замки до гріха

Цей світ ніколи не закінчиться, коли смерть з'їсть сльози

Ті, що линяються від ніжного кохання, ті, за якими швидко не вистачає

Хіба я все ще плоть, час духом, життя вимагає сили волі

Я формую ангела з нічого, що привело мене до пекла

Надія розколює мій череп, синя туга дико пускає слюни

Після ексцесу і священних воєн вони руйнують образ ворога

Темрява скорботних запалила цей світ

Вечірнє сонце ефемерно мирно світить у тіні землі

Посміхаючись, ангел смерті приховано вітає мій страх

Свобода виснажує мої сили, бо я є причиною свого народження

Навіть якщо день ніколи не закінчується, я не дозволяю нічому наблизитися до мене

Лише джерело мого існування згоріло глибоко в моїй плоті

Навіть якщо день ніколи не закінчується, я не дозволяю нічому наблизитися до мене

Лише джерело мого існування згоріло глибоко в моїй плоті

Посміхаючись, ангел смерті приховано вітає мій страх

Свобода виснажує мої сили, бо я є причиною свого народження

Навіть якщо день ніколи не закінчується, я не дозволяю нічому наблизитися до мене

Лише джерело мого існування згоріло глибоко в моїй плоті