Rintrah - Mantus

Rintrah grollt und schüttelt seine Feuer

in der drückenden Luft.

Hungrige Wolken hängen über der Tiefe.

Demütig, und auf gefährlichem Pfad,

Folgte der Gerechte einst seinem Weg

Durch das Tal des Todes.

Dort wo Dornen wachsen, sind Rosen gepflanzt,

Und auf öder Heide

Singen die Honigbienen.

Dann war der gefährliche Pfad bepflanzt

Und ein Bach, eine Quelle

Auf jedem Fels, jedem Grab,

Und über bleichen Knochen

War rote Erde geboren;

Bis der Gemeine die sorglosen Pfade verließ,

Um auf gefährliche Pfade sich zu begeben

Und den Gerechten in öde Himmelsstriche zu treiben.

Nun kriecht die feige Schlange

In sanfter Demut,

Und der Gerechte rast in der Wildnis,

Wo Löwen umherstreichen.

Rintrah grollt und schüttelt seine Feuer

in der drückenden Luft.

Hungrige Wolken hängen über der Tiefe.

Da ein neue Himmel angebrochen ist,

Und Zeit seiner Ankunft

jetzt drei und dreißig Jahren vergangen sind,

Wie die ewige Hölle nun wiederbelebt

Das Gute ist Himmel

Das Böse — Hölle

Рінтра гарчить і трясе вогонь

в гнітючому повітрі.

Над глибиною висять голодні хмари.

Скромний і на небезпечному шляху,

Колись праведник пішов його шляхом

Через долину смерті.

Там, де ростуть терни, садять троянди,

І на пустельній пустелі

Співають медоносні бджоли.

Тоді був закладений небезпечний шлях

І струмок, джерело

На кожній скелі, кожній могилі

І про бліді кістки

Народилася червона земля;

Поки простолюдин не пішов з необережних стежок,

Стати на небезпечні шляхи

І заганяйте праведників у безлюдні краї.

Тепер боягузливий змій повзе

У ніжній смиренні,

І блукає праведник по пустелі,

Де бродять леви.

Рінтра гарчить і трясе вогонь

в гнітючому повітрі.

Над глибиною висять голодні хмари.

З тих пір, як світало нове небо,

І час його прибуття

ось минуло тридцять три роки

Наче вічне пекло тепер відродилося

Добро – це рай

Зло — пекло