Durch die Zeit - Mantus

Ich verliere den Gedanken, ganz verschwommen ist mein Blick

Alle reden durcheinander, alle rennen wie verrückt

All der Lärm und all die Stimmen, alle prasseln sie auf mich ein

Und doch hat niemand was zu sagen, wollen der Lauteste nur sein

Dieses grenzenlose Leben, selbst von außen inhaltsleer

Ein Gebäude voller Lügen, es gibt keinen Ausgang mehr

Noch bevor das eine endet, wird das andere schon passieren

Die Welt vergisst zu atmen und wird schließlich kollabieren

Seh an viel zu kleinen Orten schon die Zeichen des Verfalls

Wage kaum mich zu verstecken, denn sie lauern überall

Ich kämpf mich durch die Zeit

Bis sie auseinanderfällt

Ich kämpf mich durch die Zeit

Weit entfernt vom Rest der Welt

Sie verdrängen den Mond vom Himmel, große Taten warten schon

Steuern rastlos aus dem Chaos in die große Depression

Doch ich lasse mich nicht ändern, mich in keine Hülle zwängen

Und ich trete in den Schatten, wo sie mich nicht finden können

Я втрачаю думки, мій зір зовсім затуманений

Усі одразу говорять, усі бігають як божевільні

Весь шум і всі голоси, всі вони ллються на мене

І все-таки нікому нічого сказати, просто хочеться бути найголоснішим

Це безмежне життя, порожнє навіть зовні

Будівля повна брехні, виходу немає

Перш ніж закінчиться одне, станеться інше

Світ забуває дихати і згодом завалиться

Вже бачу ознаки занепаду в занадто малих місцях

Навряд чи наважуся ховатися, бо вони всюди причаїлися

Я пробиваюся крізь час

Поки вона не розвалиться

Я пробиваюся крізь час

Далеко від решти світу

Зганяють місяць з неба, великі діла вже чекають

Неспокійно керуйте від хаосу до великої депресії

Але я не дам себе змінити, мене не загнать у панцир

І я ступаю в тінь, де мене не знайдуть