Die Letzten der Welt - Mantus

Kalter Stahl umgibt mein Herz und traurig riecht die Luft

Neues Land bringt Einsamkeit und größer wird die Sucht

Nach dir, nach deiner Lieblichkeit, nach Augen die mich sehen

Wie ich lebe, wie ich atme, wenn die Tage schnell vergehen

Die Nacht verschlingt das Tageslicht und zeichnet Schmerz in mein Gesicht

Hölle ist nah, tief in mir, wenn der Hass in mir ist

Doch deine Liebe, deine Träume riefen mich hinauf zu dir

Sprachen von der Ewigkeit, nun tanz, tanz, tanz, tanz mit mir

Wenn der Kühle Regen fällt, uns nichts mehr hier noch hält

Dann lass uns tanzen in der Nacht, als wären wir die Letzten der Welt

(Wenn der Nebel leise schleicht durch die Sümpfe dieser Zeit

Wenn alles hier verloren ist, dann bin ich für deine Liebe bereit)

Bin ich nur ein schwarzer Vogel, getrieben von der Meeresluft

Treibe ich nun dem Abgrund entgegen und immer größer wird die Sucht

Nach deiner Nähe, deiner Wärme, Gedanken, die mich sorgsam halten

Um nicht zu falle, nicht zu sterben, nicht weiter in den Abgrund gleiten

Холодна сталь оточує моє серце, а повітря пахне сумним

Нова країна приносить самотність і велику залежність

За тебе, за твою красу, за очі, що бачать мене

Як я живу, як дихаю, коли швидко минають дні

Ніч пожирає денне світло і втягує в моє обличчя біль

Пекло близьке глибоко всередині мене, коли всередині мене живе ненависть

Але твоя любов, твої мрії покликали мене до тебе

Сказане від вічності, тепер танцюй, танцюй, танцюй, танцюй зі мною

Коли іде прохолодний дощ, нас тут більше ніщо не тримає

Тоді давайте танцювати вночі, наче ми останні на світі

(Коли туман тихо повзе по болотах цього часу

Якщо тут все втрачено, я готовий до твоєї любові)

Хіба я просто чорний птах, що віє морським повітрям

Я дрейфую до прірви і залежність стає все більшою і більшою

За твою близькість, твоє тепло, думки, що тримають мене дбайливо

Щоб не впасти, не загинути, не сповзти далі в прірву