Bis auf's Blut - Mantus

Stille kommt und dröhnt in mir drinnen

Nie war es so schwer, zu sein wer ich bin

Gedanken der Nacht, so dunkel und rein

Sie brechen heraus und holen mich ein

Hass

Bis aufs Blut

Um der Welt wieder nah zu sein

Bis aufs Blut

Um mir selbst einmal zu verzeihen

Ein Gefühl der Isolation

Ein verzehrendes Nichts, das mir innewohnt

Und die Kälte in mir, sie bleibt irgendwann

Weil ich den Schmerz nicht ablegen kann

Bin aus Feuer und Menschenhass

Тиша настає і шумить всередині мене

Ще ніколи не було так важко бути тим, ким я є

Думки ночі такі темні й чисті

Вони вириваються і наздоганяють мене

ненавидіти

Аж до крові

Щоб знову бути близько до світу

Аж до крові

Пробачити собі хоч раз

Відчуття ізоляції

Ніщо, що поглинає, що живе в мені

І холод всередині мене в якийсь момент залишається

Бо я не можу зняти біль

Я вогню й мізантропії