Муляжи - MANSAY

Проснулся живой, но я счастлив на вряд ли

Снова весь мир со мной играет в прятки

Снова бегу от судьбы без оглядки

Падаю, наступив на свои пятки

Мама звонит говорю все в порядке

Я слышу так много шума вокруг

Они лезут из кожи, чтоб выиграть игру

Все хотят выйти с низа, чтоб быть на верху,

Но что стоит их труд, когда они умрут

Dope и алкаха уже не помогут

Я утонул в них, ведь их было много

Себя разрушил, зови меня Ронан

Жизнь доведёт нас от трона до гроба

Твоя улыбка фальшива, бэй ты нажива

Догоришь выкинут вон, будто жига

Нету чувств я как машина

Прижму тебя ты откинешь — пружина

Мы … заперты в комнате, ведём лишь только тень мы в тихом омуте

Заперты в комнате, и видим только тень мы в темноте

Утонул в море из боли

Ставлю на ней крестик ведь, она нолик

Бэй, не играй ты со мной ведь, я наизусть выучил все твои роли

Я не хочу жить во лжи

Вижу улыбки, но все муляжи

В кошельке только гроши, мы выживаем умрем не пожив

Время песок

Мы как вода

Жизнь это грязь

Слова — бла бла бла

Каждый считает, что он тут талант

Все одинаковы, тут зеркала

Ты на себя надеваешь корону, но она явно мала

Люди сгорят на работе дотла… люди — зола

Нет я не выстрелю, выстрелю в голову

Вечная бронза, но все хотят золото

Мир большой, но мы по прежнему скованы

Мир большой и мы все в нем замурованы

Деприс на каждый день, не надо повода

Не надо повода

Утонул в море из боли

Ставлю на ней крестик ведь, она нолик

Бэй, не играй ты со мной ведь, я наизусть выучил все твои роли

Я не хочу жить во лжи

Вижу улыбки, но все муляжи

В кошельке только гроши, мы выживаем умрем не пожив

Прокинувся живий, але я щасливий на навряд чи

Знову весь світ зі мною грає в хованки

Знову біжу від долі без оглядки

Падаю, наступивши на свої п'яти

Мама дзвонить говорю все в порядку

Я чую так багато галасу навколо

Вони лізуть зі шкіри, щоб виграти гру

Усі хочуть вийти знизу, щоб бути нагорі,

Але що коштує їхня праця, коли вони помруть

Dope і алкаха вже не допоможуть

Я потонув у них, адже їх було багато

Себе зруйнував, клич мене Ронан

Життя доведе нас від трону до труни

Твоя посмішка фальшива, бей ти нажива

Догориш викинуть геть, наче жига

Нема почуттів я як машина

Пригорну тебе ти відкинеш — пружина

Ми … замкнені в кімнаті, ведемо лише тінь ми в тихому вирі

Зачинені в кімнаті, і бачимо тільки тінь ми в темрі

Потонув у морі з болі

Ставлю на ній хрестик адже, вона нолик

Бей, не грай ти зі мною мною, я напам'ять вивчив усі твої ролі

Я не хочу жити у брехні

Бачу посмішки, але всі муляжі

У гаманці тільки гроші, ми виживаємо помрем не поживи

Час пісок

Ми як вода

Життя це бруд

Слова — бла бла бла

Кожен вважає, що він тут талант

Усі однакові, тут дзеркала

Ти на себе надягаєш корону, але вона явно мала

Люди згорять на роботі вщент... люди — попіл

Ні я не пострілю, пострілю в голову

Вічна бронза, але всі хочуть золото

Світ великий, але ми  як і раніше скуті

Світ великий і ми всі в ньому замуровані

Деприс на кожен день, не потрібно приводу

Не треба приводу

Потонув у морі з болі

Ставлю на ній хрестик адже, вона нолик

Бей, не грай ти зі мною мною, я напам'ять вивчив усі твої ролі

Я не хочу жити у брехні

Бачу посмішки, але всі муляжі

У гаманці тільки гроші, ми виживаємо помрем не поживи