Francesco - Mango

Quanto sole su di noi.

Tu appartieni a me,

come un sentiero ai passi suoi.

Quanto sole su di noi

sei nascente, come se

fosse giorno nuovo in me.

Quanto sole su di noi.

Non ho pi?

paura

e forte di te

m’innalzer?

con te.

E' un po' come perdersi,

oh no, senza di te, oh no,

?

fumo nell’anima

chiusa in un brivido.

Sorprendimi subito.

Sei tu, mistero che non so.

Io sono l’ultima

luce possibile.

Quanto sole su di noi.

Tu appartieni a me,

come un sentiero ai passi suoi.

Quanto sole su di noi.

Sei nascente, come se

fosse giorno nuovo in me.

Quanto sole su di noi.

Non ho pi?

paura

e forte di te

m’innalzer?

con te.

E' un po' come perdersi.

Da te fino al cuore.

Con te

scendo dal sogno mio

sospeso a un cantico.

Non voglio pi?

perderti.

Vorrei poterti dire

che sei l’azzurro,

nobile sposo dei secoli.

Pregher?.

Cercher?.

Morir?

di te

Скільки на нас сонця.

Ти належиш мені,

як стежка по його слідах.

Скільки на нас сонця

ти зароджуєшся, ніби

це був новий день у мені.

Скільки на нас сонця.

я більше не маю?

страх

і сильний з вашого боку

він мене виховає?

з тобою.

Це трохи наче загубитися,

о ні, без тебе, о ні,

?

дим в душі

закритий у трепеті.

Негайно здивуй мене.

Це ти, таємниця, я не знаю.

я останній

можливе світло.

Скільки на нас сонця.

Ти належиш мені,

як стежка по його слідах.

Скільки на нас сонця.

Ти зароджуєшся, ніби

це був новий день у мені.

Скільки на нас сонця.

я більше не маю?

страх

і сильний з вашого боку

він мене виховає?

з тобою.

Це трохи нагадує заблукати.

Від тебе до серця.

З тобою

Я виходжу зі своєї мрії

відсторонено від пісні.

я не хочу більше?

втратити тебе.

Я б хотів сказати тобі

що ти блакитний,

шляхетна дружина віків.

Молитися?.

Я спробую ?.

Померти?

вас