Русалки - Мандри

Настала ніч та зорі сяють над моєю головою.

Поснули люди, тілько місяць ніби човник над водою.

І тілько десь у далині в гаю співають солов'ї.

Аж чую регіт, плеск води, я носа висунув із хати.

Дивлюсь — пливуть на бережок русалки, сині та хвостаті.

І, настиливши осоки, вони лягли біля ріки.

Їх місяць гріє, ніч пливе собі повільно та неспішно.

А я дивлюсь на тих русалок, мені сумно й трохи смішно.

Дарма, що волни мертв’яки, бо мають чорні язики,

Неначе відьми на шабаші.

Приспів:

Гей-ла-ла-ла-ла-лей…

Все, що було, те загуло, та скілько всього проплило,

Де скілько душ русалки ті колись залоскотали.

Та цар Охрім на дні морскім собі у жони взяв русалку…

Небо падає вниз, вниз!

Приспів

Настане день, засяє сонечко, в саду запахнуть квіти,

Русалки зчезнуть у пітьмі…