Cadejo Negro - Mamaleek

And so the grotesque clowns wander

But unlike the prophets, they squander

In the desert over yonder

And I’ve traveled so long to sit and groan

And I’ve traveled so far to be so alone

And I’ve traveled so long to sit and groan

And I’ve traveled so far to be so alone

Just the drab furniture and the terrible thoughts that led me here

To the middle of an arid desert

One where God erected tall mountains

And once sent His missioned prophets

But now remains only deadly serpents and prickly thicket

Whose backs are beaten by a boiling star

That keeps this circus in town

I tell ya, the clowns are crying along with the children they terrorize

God damn it, God damn it!

Someone tell them the circus caravan left

The circus caravan left

And there’s no more fun to be had

The opportunity to get another bite of the apple

Amid a barren chapel

Where knees once bent for a celestial master

Who would change their forsaken lot

But I know that the desert and the mountains and the fruit and even the clowns

And serpents will bring the truth of my exile

Then finally, the oneiric pestilence will recede into

The shadows of the black cadejo

Sure as poison

Sure as the staff of Moses

І так гротескні клоуни блукають

Але на відміну від пророків, вони марнують

В пустелі там

І я так довго подорожував, щоб сидіти й стогнати

І я проїхав так далеко, щоб бути таким самотнім

І я так довго подорожував, щоб сидіти й стогнати

І я проїхав так далеко, щоб бути таким самотнім

Лише похмурі меблі та жахливі думки, які привели мене сюди

До середини посушливої ​​пустелі

Ту, де Бог поставив високі гори

І одного разу посилав Своїх пророків-місіонерів

Але тепер залишилися тільки смертоносні змії і колюча хаща

Чиї спини б’є кипляча зірка

Завдяки цьому цей цирк у місті

Кажу вам, клоуни плачуть разом із дітьми, яких вони тероризують

Проклятий, проклятий!

Хтось скаже їм, що цирковий караван пішов

Цирковий караван пішов

І більше немає забави

Можливість ще раз відкусити яблуко

Серед безплідної каплиці

Де колись хилилися коліна для небесного господаря

Хто змінив би свою покинуту долю

Але я знаю, що пустеля, і гори, і фрукти, і навіть клоуни

І змії принесуть правду мого вигнання

Тоді, нарешті, онійричний мор відступить

Тіні чорного кадежу

Звичайно, як отрута

Звичайно, як посох Мойсея