Suiza - Malú

Citas clandestinas en el descampado

Siete menos veinte en un lugar neutral

Da igual si es con vino, con café cortado

Este tiempo es nuestro, nadie va a mirar

A media luz

Esta tierra de nadie ya presiente qué va a pasar

A media luz

Un castillo en el aire desafiando la gravedad

Ya pueden apagarnos las estrellas

Porque no hay fuego que tenga miedo de la oscuridad

Los sueños son mensajes en botellas

Cordenadas imposibles que se vuelven realidad

Dos fronteras que se empiezan a borrar

Esto es el destino, fue premeditado

Te reconocí de alguna vida atrás

Tanto ruido interno se quedó callado

Ya no suena el eco de la soledad

A media luz

Esta tierra de nadie ya presiente qué va a pasar

A media luz

Un castillo en el aire desafiando la gravedad

Ya pueden apagarnos las estrellas

Porque no hay fuego que tenga miedo de la oscuridad

Los sueños son mensajes en botellas

Cordenadas imposibles que se vuelven realidad

Dos fronteras que se empiezan a borrar

Perderemos el miedo de saltar al vacío, cruzaremos tormentas

Y nos cubriremos, yo con tu cuerpo y tú con el mío

Ya pueden apagarnos las estrellas

Porque no hay fuego que tenga miedo de la oscuridad

Los sueños son mensajes en botellas

Cordenadas imposibles que se vuelven realidad

Ya pueden apagarnos las estrellas

Porque no hay fuego que tenga miedo de la oscuridad

Los sueños son mensajes en botellas

Cordenadas imposibles que se vuelven realidad

Dos fronteras que se empiezan a borrar

Таємні дати на пустирі

Сім мінус двадцять на нейтральному місці

Неважливо, з вином, з різаною кавою

Цей час наш, ніхто не буде дивитися

При напівсвітлі

Ця нічійна земля вже відчуває, що станеться

При напівсвітлі

Повітряний замок, який кидає виклик гравітації

Зірки вже можуть нас відключити

Бо немає вогню, який боїться темряви

Сни – це повідомлення в пляшках

Неможливі струни, які стають реальністю

Дві межі, які починають стиратися

Це доля, вона була заздалегідь продумана

Я впізнав тебе ще кілька років тому

Стільки внутрішній шум замовк

Відлуння самотності вже не звучить

При напівсвітлі

Ця нічійна земля вже відчуває, що станеться

При напівсвітлі

Повітряний замок, який кидає виклик гравітації

Зірки вже можуть нас відключити

Бо немає вогню, який боїться темряви

Сни – це повідомлення в пляшках

Неможливі струни, які стають реальністю

Дві межі, які починають стиратися

Ми втратимо страх перед стрибком у порожнечу, перейдемо бурі

І ми прикриємо себе, я твоїм тілом, а ти моїм

Зірки вже можуть нас відключити

Бо немає вогню, який боїться темряви

Сни – це повідомлення в пляшках

Неможливі струни, які стають реальністю

Зірки вже можуть нас відключити

Бо немає вогню, який боїться темряви

Сни – це повідомлення в пляшках

Неможливі струни, які стають реальністю

Дві межі, які починають стиратися