Desafío - Malú

Llegas tarde y sin alma

Como un hilito de voz que se quiebra

De tanta mentira que pesa en tu boca

De una boca que a veces me quiere

Y a veces me odia y comienza el desafío

De que te marches y me dejes solo frío

Y te juro que he tratado de entenderte

Pero tu orgullo es quien enciende mi rabia

Maldito sea tu escudo, maldita mi calma

Malditas sean las palabras que acompañan

Las dudas, las veces que has llorado

Y los recuerdos que por miedo has borrado

Ahora, cuando cambia el aire

Cuando al despertarme ya no duele por dentro

Ahora que te quema el cuerpo

De todas las heridas que dejaste amor

Ahora puedes llorar, llenar un mar en soledad

O tratar de hacer girar atrás el tiempo

Deshacer entero el universo

O quemar los versos que te dije alguna vez

Que tu ausencia se me fue desgastando

De amanecer sin ti

Sin tenerle miedo a la tormenta

A esa que te inventas, que me dejas en el alma

Puedes vivir dejando todo en el olvido

O cubrir con tu destino la locura

Como sobrevive tu ternura

Cuando te desnudas y te entregas en silencio

Cuantas veces me abracé con el viento

De amanecer sin ti

Sin tenerle miedo a la tormenta

A esa que te inventas, que me dejas en el alma

Por un desafío

Vuelves pero escondes la mirada

Por si tus ojos desvelan secretos

Que callas, que sueltas cuando llega la noche

Y mi dilema no es la sombra que te espera

Mi reto es luchar contra la pena que me queda

Con los sueños que has borrado

Ahora, cuando cambia el aire

Cuando al despertarme ya no duele por dentro

Ahora que te quema el cuerpo

De todas las heridas que dejaste amor

Ahora puedes llorar, llenar un mar en soledad

O tratar de hacer girar atrás el tiempo

Deshacer entero el universo

O quemar los versos que te dije alguna vez

Que tu ausencia se me fue desgastando

De amanecer sin ti

Sin tenerle miedo a la tormenta

A esa que te inventas, que me dejas en el alma

También puedes vivir dejando todo en el olvido

O cubrir con tu destino la locura

Como sobrevive tu ternura

Cuando te desnudas y te entregas en silencio

Cuantas veces me abracé con el viento

De amanecer sin ti

Sin tenerle miedo a la tormenta

A esa que te inventas, que me dejas en el alma

Por un desafío

Ти прийдеш пізно і без душі

Як маленька нитка голосу, що обривається

Стільки брехні, що тяжіє у твоїх устах

З вуст, які іноді люблять мене

А іноді він мене ненавидить, і починається виклик

Щоб ти пішов геть і залишив мене в спокої

І я клянусь, я намагався вас зрозуміти

Але твоя гордість — це те, що запалює мою гнів

Проклятий твій щит, проклятий мій спокій

Прокляті слова, які супроводжують

Сумніви, часи, коли ти плакав

І спогади, які ти стер зі страху

Тепер, коли повітря змінюється

Коли я прокидаюся, всередині вже не болить

Тепер, коли твоє тіло горить

З усіх ран, які ти залишила кохання

Тепер можна плакати, наповнювати море в самоті

Або спробуйте повернути час назад

Відмінити весь Всесвіт

Або спаліть ті вірші, які я колись вам сказав

Що твоя відсутність мене втомила

Світанок без тебе

Не боячись грози

Той, який ти вигадуєш, що ти залишаєш мене в моїй душі

Можна жити, залишаючи все в забутті

Або прикрий божевілля своєю долею

Як виживає твоя ніжність?

Коли ти роздягаєшся і віддаєшся в тиші

Скільки разів я обіймав себе вітром

Світанок без тебе

Не боячись грози

Той, який ти вигадуєш, що ти залишаєш мене в моїй душі

для виклику

Ти повертаєшся, але ховаєш очі

На випадок, якщо ваші очі розкривають секрети

Щоб ти замовк, щоб ти відпустив, коли настане ніч

І моя дилема — це не тінь, яка чекає на вас

Моє завдання — боротися з скорботою, яку я залишив

З мріями, які ви стерли

Тепер, коли повітря змінюється

Коли я прокидаюся, всередині вже не болить

Тепер, коли твоє тіло горить

З усіх ран, які ти залишила кохання

Тепер можна плакати, наповнювати море в самоті

Або спробуйте повернути час назад

Відмінити весь Всесвіт

Або спаліть ті вірші, які я колись вам сказав

Що твоя відсутність мене втомила

Світанок без тебе

Не боячись грози

Той, який ти вигадуєш, що ти залишаєш мене в моїй душі

Ви також можете жити, залишаючи все в забутті

Або прикрий божевілля своєю долею

Як виживає твоя ніжність?

Коли ти роздягаєшся і віддаєшся в тиші

Скільки разів я обіймав себе вітром

Світанок без тебе

Не боячись грози

Той, який ти вигадуєш, що ти залишаєш мене в моїй душі

для виклику