La fille aux chansons (Marion s'y promène) - Malicorne

Marion s’y promène le long de son jardin

Le long de son jardin, sur les bords d’Albion

Le long de son jardin, sur les bords de l’eau

Apercoit une barque de 30 matelots

De 30 matelots, sur les bords d’Albion

De 30 matelots, sur les bords de l’eau

Le plus jeune des 30 chantait une chanson

Chantait une chanson, sur les bords d’Albion

Chantait une chanson, sur les bords de l’eau

La chanson que tu chantes, je voudrais la savoir

Je voudrais la savoir, sur les bords d’Albion

Je voudrais la savoir, sur les bords de l’eau

Montez dedans ma barque, je vous l’apprendrais

Je vous l’apprendrais, sur les bords d’Albion

Je vous l’apprendrais, sur les bords de l’eau

Ont fait 100 lieues de barque, sans rire et sans parler

Ont fait 100 lieues de barque, sans rire et sans parler

Sans rire et sans parler, sur les bords d’Albion

Sans rire et sans parler, sur les bords de l’eau

Après 100 lieues de course, la belle s’mit à pleurer

Après 100 lieues de course, la belle s’mit à pleurer

La belle s’mit à pleurer, sur les bords d’Albion

La belle s’mit à pleurer, sur les bords de l’eau

Qu’avez vous donc la Belle, qu’av’ous a tant pleurer

Qu’av’ous a tant pleurer, sur les bords d’Albion

Qu’av’ous a tant pleurer, sur les bords de l’eau

J’entends, j’entends ma mère m’appeler pour coucher

M’appeler pour coucher, sur les bords d’Albion

M’appeler pour coucher, sur les bords de l’eau

Ne pleurez la Belle, chez nous vous coucherez

Chez nous vous coucherez, sur les bords d’Albion

Chez nous vous coucherez, sur les bords de l’eau

Quand elle fut dans la chambre, son lacet à noué

Son lacet à noué, sur les bords d’Albion

Son lacet à noué, sur les bords de l’eau

Mon épée sur la table, Belle courra le couper

Belle courra le couper, sur les bords d’Albion

Belle courra le couper, sur les bords de l’eau

La Belle a pris l'épée, au coeur se l’est plongée

La Belle a pris l'épée, au coeur se l’est plongée

Au coeur se l’est plongée, sur les bords d’Albion

Au coeur se l’est plongée, sur les bords de l’eau

La prend par sa main blanche, dans la mer l’a jetée

La prend par sa main blanche, dans la mer l’a jetée

Dans la mer l’a jetée, sur les bords d’Albion

Dans la mer l’a jetée, sur les bords de l’eau

Меріон ходить по своєму саду

Уздовж його саду, на березі Альбіону

Уздовж його саду, на березі води

Бачить човен з 30 матросами

З 30 моряків, на березі Альбіону

З 30 моряків, на березі води

Наймолодший із 30 співав пісню

Співаючи пісню, на березі Альбіону

Співаючи пісню, на березі води

Пісню, яку ти співаєш, я хочу знати

Я хотів би це знати, на околицях Альбіону

Я хотів би це знати, на березі води

Сідай у мій човен, я тебе навчу

Я навчу тебе, на березі Альбіону

Я навчу тебе, на краю води

Проїхав 100 льє на човні, не сміючись і не розмовляючи

Проїхав 100 льє на човні, не сміючись і не розмовляючи

Не сміючись і не кажучи, на краю Альбіону

Не сміючись і не розмовляючи, на краю води

Після 100 ліг гонок красуня почала плакати

Після 100 ліг гонок красуня почала плакати

Красуня заплакала, на березі Альбіону

Красуня почала плакати, на краю води

Що з тобою, Красуне, що ти так заплакала

Що ти так плакав, на березі Альбіону

Що ти так плакала, на березі води

Я чую, чую, мама кличе мене спати

Поклич мене спати, на краю Альбіону

Поклич мене спати, на березі води

Не плач Красуня, ти будеш спати з нами

З нами ти будеш спати, на краю Альбіону

З нами ти будеш спати, на березі води

Коли вона була в спальні, у неї зав'язався шнурок

Його зав'язане мереживо, на березі Альбіону

Його зав'язане мереживо, на березі води

Мій меч на столі, Белль побіжить його рубати

Белль побіжить розрізати його на краю Альбіону

Белль побіжить різати його, на краю води

Взяла красуня меч, в серце встромила його

Взяла красуня меч, в серце встромила його

У серце занурено, на краю Альбіону

У серці воно занурено, на краю води

Бере її за білу руку, в море кидає

Бере її за білу руку, в море кидає

У море кинув її, на берег Альбіону

У море кинув її, на кромку води