Esclavos - Mala Rodríguez

A qué rendir pleitesía?

…sólo los esclavos saben

lo que vale un día de su vida,

un día de su vida…

Siempre habrá una persona mas grande

y mas pequeña que tú, eh tú!

camina!

no permitas que esta mierda

se convierta en rutina,

llegue hasta la cocina

estamos hasta arriba vamos hasta abajo

corre!

vamos salta!

busca!

ese es tu trabajo y luego muérete…

deja que otros calmen la sed y sal si puedes,

del circulo ese circulo lleno de círculos

de vínculos vacíos,

gama de grises y tonos pastel.

Quien va a querer que ponga a sonar la alarma?

la vida no me cita,

la vida no me calma,

la vida no propone,

la vida se parte

hijo mío yo cojo lo mío tu coge tu parte

Se pasan el sobre parece que hay falta y gol!

por qué no creer?

dos litros salen mas baratos

aunque se eche a perder

no queda mucho pa verlo caer

árboles y estrellas al mismo nivel

se van a quedar.

A qué rendir pleitesía?

…sólo los esclavos saben

lo que vale un día de su vida,

un día de su vida…

La hambre del lobo tú o yo,

la piel del cordero tú o yo,

la voz que se ahoga

sin decir te quiero no hay mas ná,

tú o yo, sin ovación, la puerta trasera,

un enorme cualquiera

en tu cabeza un nube pasajera,

una F grande, el mundo, tú o yo

fenómenos circunstanciales sin explicación

qué me quiten los premios!

qué me quiten la ropa!

qué me quiten los sueños!

qué me quiten las botas!

qué me quiten el genio!

que me quiten la ilusión…

tú o yo, todo lo conseguío,

aun así ahí sigo yo

latiendo como un monstruo

sin padre lleno de convicción

arañazo desnudo…

el mundo es mi habitación!

altos ideales en la sombra,

hombres con radiales, listos, ya!

los pasos siempre llevan a un sitio mejor,

eh tú!

camina…

A qué rendir pleitesía?

…sólo los esclavos saben

lo que vale un día de su vida,

un día de su vida…

Чого віддати шану?

...лише раби знають

скільки вартий день твого життя,

день його життя...

Завжди знайдеться хтось більший

і менший за тебе, гей ти!

ходити!

не дозволяйте цьому лайну

стає рутиною,

підійди на кухню

ми вгорі ми внизу

біжи!

давай стрибати!

пошук!

це твоя робота, а потім помри...

нехай інші втамують твою спрагу і виходять, якщо можеш,

кола, що коло, повне кіл

порожніх посилань,

гама сірих і пастельних тонів.

Хто хотів би, щоб я бив на сполох?

життя мене не цитує,

життя мене не заспокоює,

життя не пропонує,

життя розривається

Сину, я беру те, що моє, ти – свою частку

Передають конверт, здається, фол і гол!

чому б не вірити?

два літри дешевше

навіть якщо він загубиться

залишилося не так багато, щоб побачити його падіння

дерева та зірки на одному рівні

вони збираються залишитися

Чого віддати шану?

...лише раби знають

скільки вартий день твого життя,

день його життя...

Голод вовка, ти чи я,

шкіра ягня, ти чи я,

голос, що тоне

не кажучи, що я люблю тебе, більше нічого немає,

ти чи я, без овацій, задні двері,

величезний будь-хто

в твоїй голові минуча хмара,

велика F, світ, ти чи я

незрозумілі обставинні явища

забери мої призи!

зніми з мене одяг!

що забирає мої мрії!

зніми мої чоботи!

забери мого генія!

зніми мою ілюзію...

ти чи я, я маю все,

хоча я все ще там

б'ється, як монстр

немає батька, повного переконання

гола подряпина…

світ моя кімната!

високі ідеали в тіні,

чоловіки з радіоприймачами, готові, вперед!

кроки завжди ведуть до кращого місця,

Ей ти!

ходити…

Чого віддати шану?

...лише раби знають

скільки вартий день твого життя,

день його життя...