II Knowledge - Make Me A Donut

So it wasn’t meant to be

No one’s supposed to cleanse your frame

No one will guide you out of this nil

This is the realm of your fate, an anguish throne

Settled for you aside a million invisible ones

Pictures talking, they’re trying to dimension the pain

Read between the strokes

‘cause you might see yourself tangled among their struggle

Let the shadow be enlighten

Spread your perception

And unmask the ones that want to be

Hidden like the darkness beyond the sun

Shining on the frame yet so dismal on the inside

It awaits anyone to bid a grasp and give itself away

These shades jostle but never cross paths

Feeling alone in their sullen doom

Так так не було задумано

Ніхто не повинен очищати вашу рамку

Ніхто не виведе вас із цього нуля

Це царство твоєї долі, трон страждання

Залишено для вас мільйони невидимих

Картинки, які розмовляють, намагаються виміряти біль

Прочитайте між штрихами

бо ви можете побачити, що ви заплуталися серед їхньої боротьби

Нехай тінь просвітить

Поширюйте своє сприйняття

І розкрити тих, хто хоче бути

Прихований, як темрява за сонцем

Блискучий на рамі, але такий похмурий всередині

Він очікує, щоб будь-хто вхопився й віддався

Ці відтінки штовхаються, але ніколи не перетинаються

Відчуваючи себе самотніми в їхній похмурій приреченості