Ghost of Kalief Browder - Maino

Oh, on that night I had came from a party on 3rd Avenue with some friends and I

was going home.

And that’s when I was stopped by police officers,

and they was explaining to me that there was a guy in one of their police cars

that was saying that I allegedly robbed him, and they had searched me and the

guy actually… at first he said I robbed him, I didn’t have anything on me.

And that’s when…

You say nothing, you mean no weapon, and none of his property?

No weapon, no money, anything he said that I allegedly robbed him for

They told me freeze, I can’t run far

So now I’m stuck, handcuffed inside the cop car

Told me I’m wanted in connection with a robbery

The witness said he wasn’t sure but it was probably me

Told 'em I’m innocent, I swear it really wasn’t me

The cop laughed and just kept on fingerprinting me

Asked me my age and I told him barely sixteen

Read me my rights, didn’t know what them shits mean

Inside a room, the lady asking me like where I was?

Taking pictures of my tats, was I crip or blood?

I repeat I wasn’t there, I was in my home

Are y’all finished?

are y’all done?

now can I go home?

They put me back inside a cell with that pissy smell

Where niggas layin' on the bench and on the floor as well

Blew a pin, cheese sandwiches, I wasn’t smilin'

At my arraignment judge told 'em take me to the Island

He set bail, what the hell, I can’t post that

My mama poor, all this over a backpack?

The folk building where they took me I heard stories 'bout

Where adolescents chew rocks and spit razors out

Just a boy but they forcing me to be a man

And my in the day room got me throwin' hands

They tryna jump me but I’m fighting back with all my might

Dirty CO’s just watchin', let 'em beat me twice, this can’t be life

Got me thinkin' I should take my own

At nights I cried, fantasizing that they send me home

I miss my family, these days turning into months

Ride to that courthouse on this filthy bus

I want my trial but the DA said they still ain’t ready

And since I fight back they put me in solitary

Twenty-three locked down, ain’t no commissary

Write letters, stand strong, mama don’t you worry

I feel trapped, got me livin' where the mice at

I feel darkness in this cage, where the lights at?

Countin' the bricks on the wall, think I lost my mind

I can’t take it, lately contemplating suicide

I can’t believe I been here and three years past

All charges dropped, finally being free at last

My whole family is happy that I’m finally back

But what they took from me I am never getting back

Look how they stole my childhood and they beat me soft

Comin' home slightly different than I was before

It was horror, all the memories at night haunt me

Wakin' up screamin', thinkin' that the CO’s on me

I’m hearing voices now, I’m paranoid, who do I trust?

Tryna find my way, gettin' harder to adjust

I can’t take it, please somebody get this pressure off me

Man I’m feelin' like God ain’t throw a blessing towards me

I feel the love but the demons in my head is louder

The court-appointed lawyer that they gave me did me fouler

I’m depressed, sorry mom, I couldn’t make you prouder

I give up, take my own life, Kalief Browder

«The judge told me that if I plead guilty, I would be released from jail that

same day, but I didn’t do it!

You’re not gonna make me say i did something just

so I can go home.»

When we first met him November of last year, he was doing better, he said.

Earned his GED, started classes at Bronx Community College, pulling a 3.56 GPA.

But the psychological trauma from jail had taken its toll

«When he first came home, he would just walk the four corners of the driveways»

«You hear animals do, that have been confined to a space.»

«Yes, he did it.

And I had to watch my baby go through all of that.»

In the last year, Kalief grew depressed, deeply paranoid

«You know deep down, I’m a mess.

I feel like I’m a grown old man.»

And then, two Saturdays ago, two years after his release from jail,

Kalief Browder hanged himself with an air conditioner cord in his home in the

Bronx.

He was 22

О, тієї ночі я прийшов із вечірки на 3-й авеню разом із друзями

збирався додому.

І тоді мене зупинили співробітники міліції,

і вони пояснювали мені, що в одній із їхніх поліцейських машин був хлопець

це означало, що я нібито пограбував його, і вони обшукали мене та

хлопець насправді… спочатку він сказав, що я пограбував його, у мене нічого не було.

І це коли…

Ви нічого не кажете, маєте на увазі відсутність зброї та жодної його власності?

Ні зброї, ні грошей, нічого, що він сказав, за що я нібито його пограбував

Мені сказали, що завмер, я не можу далеко бігти

Тож тепер я застряг у наручниках у поліцейській машині

Сказав, що мене розшукують у зв’язку з пограбуванням

Свідок сказав, що не впевнений, але, ймовірно, це був я

Сказав їм, що я невинний, клянуся, що це був не я

Поліцейський засміявся і продовжував знімати з мене відбитки пальців

Мене запитав мій вік, і я відповіла, що йому ледь шістнадцять

Прочитайте мені мої права, не знаю, що означають ці лайно

У кімнаті жінка запитує мене, де я був?

Фотографуючи мої татушки, я христий чи кров?

Повторюю, мене там не було, я був у своєму домі

Ви всі закінчили?

ви все зробили?

чи можу я піти додому?

Вони помістили мене назад у камеру з цим неприємним запахом

Де нігери лежали на лавці та на підлозі

Дмух у шпильку, бутерброди з сиром, я не посміхався

На моєму обвинуваченні суддя сказав їм відвезти мене на Острів

Він вніс заставу, що в біса, я не можу цього опублікувати

Бідна моя мама, все це через рюкзак?

Про народну будівлю, куди мене відвезли, я чув історії

Де підлітки жують каміння і випльовують бритви

Просто хлопчик, але вони змушують мене бути чоловіком

І мій у денній кімнаті розводив мені руки

Вони намагаються перестрибнути мене, але я відбиваюся всіма силами

Брудний командир просто дивиться, нехай поб'ють мене двічі, це не може бути життям

Я подумав, що я повинен взяти своє

По ночах я плакала, фантазуючи, що мене відправляють додому

Я сумую за своєю сім’єю, ці дні перетворюються на місяці

Поїдьте до суду на цьому брудному автобусі

Я хочу пробути, але прокуратура сказала, що вони все ще не готові

І оскільки я відбиваюся, вони посадили мене в самотню

Двадцять три замкнені, це не комісар

Пиши листи, тримайся міцно, мамо, не хвилюйся

Я почуваюся в пастці, тому я живу там, де миші

Я відчуваю темряву в цій клітці, де світло?

Порахувавши цеглини на стіні, думаю, що я втратив розум

Я не можу цього витримати, останнім часом думаю про самогубство

Я не можу повірити, що був тут і минуло три роки

Усі стягнення знято, і нарешті звільнилися

Уся моя родина щаслива, що я нарешті повернувся

Але те, що вони відібрали у мене, я ніколи не поверну

Подивіться, як вони вкрали моє дитинство і побили мене

Я повертаюся додому трохи інакше, ніж раніше

Це був жах, усі спогади вночі переслідують мене

Прокидаюся з криком, думаючи, що на мною перебуває командир

Зараз я чую голоси, я параноїк, кому я довіряю?

Намагаюся знайти дорогу, стає важче налаштуватися

Я не можу цього витримати, будь ласка, хтось позбавте мене від цього тиску

Чоловіче, я відчуваю, що Бог не благословляє мене

Я відчуваю любов, але демони в моїй голові гучніші

Призначений судом адвокат, якого вони мені дали, зробив мені фол

Я в депресії, вибач, мамо, я не можу зробити тебе пишатися

Я здаюся, позбавлю себе життя, Каліф Браудер

«Суддя сказав мені, що якщо я визнаю свою провину, мене звільнять із в’язниці,

того ж дня, але я не це робив!

Ви не змусите мене сказати, що я щось робив просто

щоб я могла піти додому.»

Він сказав, що коли ми вперше зустрілися з ним у листопаді минулого року, йому стало краще.

Отримав GED, почав навчатися в Bronx Community College, отримавши 3,56 GPA.

Але психологічна травма від в’язниці взяла своє

«Коли він уперше повертався додому, він просто проходив чотири кути під’їздів»

«Ви чуєте, що це роблять тварини, які були обмежені простором».

«Так, він це робив.

І мені довелося спостерігати, як моя дитина переживає все це».

За останній рік Калієф впав у депресію, глибоко параноїк

«Ви знаєте в глибині душі, я — безлад.

Я відчуваю, що я — доросла людина».

А потім, дві суботи тому, через два роки після звільнення з в’язниці,

Калієф Браудер повісився за допомогою шнура від кондиціонера у своєму будинку в

Бронкс.

Йому було 22