Станция мир - Магнитная Аномалия

Небо меня расстреляло

Метеоритным градом,

Кислотным дождем я ранен,

Тебе же этого мало.

Мы вместе, но мы не пара,

Ты этому только рада,

И все эти наши свиданья

Наверно устали быть правдой.

Припев:

Мы переплыли океаны

Свободным стилем,

Мы всплывали,

Столкнулись вражескими больно кораблями,

Но все свою теряло важность,

На фоне наших расставаний,

На фоне опустевших комнат, обещаний.

Ученые промахнулись,

Ученые не попали,

И станция мир тонула,

Сенсацией в моей ванне.

Мои для тебя признанья

Восприняты как-то странно,

Мои для тебя откровенья,

Воспримешь опять неверно.

Небо мене розстріляло

Метеоритним градом,

Кислотним дощем я поранений,

Тобі цього мало.

Ми разом, але ми не пара,

Ти цього лише рада,

І всі ці наші побачення

Мабуть, втомилися бути правдою.

Приспів:

Ми перепливли океани

Вільним стилем,

Ми спливали,

Зіткнулися ворожими боляче кораблями,

Але все свою втрачало важливість,

На тлі наших розлучень,

На тлі спорожнілих кімнат, обіцянок.

Вчені промахнулися,

Вчені не потрапили,

І станція світ тонула,

Сенсацією в моїй ванні.

Мої для тебе зізнання

Сприйняті якось дивно,

Мої для тебе одкровення,

Сприймеш знову невірно.