Waterfront Weirdos - Magellan

We are the misfits with a broken horizon

Like Keats or Hemingway, survive with poets defiance

Christmas at the Martinique grieving for a home

Three generations tough it out on the big street all alone…

Rank of the privileged on the evening commute

Don’t want to be bothered, don’t want to be used

Booming in suburbia, shuttle’s on the way

A beggar asks for money.

It’s a dollar you don’t want to pay-

To the Waterfront Weirdos

For the Waterfront Weirdos

Who are the Waterfront Weirdos?

Many live on the edge, keep them out of sight out of mind

In our midst a disgrace-answers are elusive yet we find

It’s so damn hard to conceive 'till it looks you straight in the eye

Just take a walk on West 32nd Street or pick up a New York Times

And believe it…

Up in an ivory tower it’s hard to see, hard to feel, hard to be

Homeless and one of the outcast-Waterfront Weirdos

Who are the Waterfront Weirdos?

Many live on the edge, keep them out of sight out of mind

In our midst a disgrace-answers are elusive then we find

Powerless is a child in the wake of hunger at night

Giving up-giving in

Can’t we hear their screaming from within???

My life spent standing here in the back of a line

I’m living for the moment-yes, I’m living by the hour

In a game of survival

In a mood of resignation I’m not the man I am-

Meal ticket, waiting for a handout

Things will change and somehow I’ll get out

I keep telling myself it won’t last forever

Adversity closing in, my sanity lapses, I’ll rise again

Resisting the end

Only 22 as my apprehension seques into an IMPENDING ASCENSION

I could not fake this for long

How long am I supposed to take it lying down?

I will not take this lying down!

Many live on the edge

Keep them out of sight out of mind

In the end it is us

Picking up the pieces that we find

On the path of least resistance evidence is loud and clear

When will we wake up?

Failures are mounting as the underclass grows

Every year and believe that-

Up in an ivory tower it’s hard to see, hard to feel, hard to be homeless

And one of the Waterfront Weirdos

It’s so damn hard to believe 'till it looks you straight in the eye

Shake the hands of losers lost on Broadway who remember a

Nostalgic time and believe that-

Up in an ivory tower it’s hard to see, hard to feel, hard to be homeless

And one of the outcast-Waterfront Weirdos

Ми непридатні з розбитим горизонтом

Як Кітс чи Хемінгуей, виживай із непокорою поетам

Різдво на Мартініці, сумуючи за домом

Три покоління випробовують це на великій вулиці в самоті…

Звання привілейованого на вечірній дорозі

Не хочу, щоб вас турбували, не хочу, щоб вас використовували

Гумить у передмісті, шаттл уже в дорозі

Жебрак просить грошей.

Це долар, який ви не хочете платити-

До набережних диваків

Для диваків набережної

Хто такі диваки Waterfront?

Багато хто живе на межі, тримайте їх подалі від уваги

Серед нас ганебні відповіді невловимі, ​​але ми знаходимо

Так важко завагітніти, поки це не подивиться тобі прямо в очі

Просто пройдіться західною 32-й вулицею або заберіть New York Times

І повірте…

У вежі зі слонової кістки це важко побачити, важко відчути, важко бути

Бездомний і один із диваків-ізгоїв Waterfront

Хто такі диваки Waterfront?

Багато хто живе на межі, тримайте їх подалі від уваги

Серед нас ганебні відповіді невловимі, ​​ніж ми знаходимо

Безсилий — це дитина, послідуючи ночний голод

Здаватися-здаватися

Хіба ми не чуємо їхні крики зсередини???

Моє життя пройшло, стоячи тут, на задньому плані

Я живу моментом – так, я живу годинами

У грі на виживання

У настрої змирення я не та людина, якою —

Квиток на харчування, чекає на роздатковий матеріал

Все зміниться, і я якось виберуся

Я постійно кажу собі, що це не триватиме вічно

Негаразди наближаються, мій розсудливість втрачається, я знову встану

Опираючись до кінця

Лише 22, як мої побоювання переходять у НЕЗАСТУПНЕ ВИЗНЕСЯННЯ

Я не міг довго це притворювати

Скільки часу я повинен лежати?

Я не візьму це лежачи!

Багато живуть на краю

Тримайте їх подалі від уваги

Зрештою, це ми

Збираємо фрагменти, які ми знаходимо

На шлях найменшого опору докази голосні й чіткі

Коли ми прокинемося?

Невдачі наростають у міру зростання нижчого класу

Щороку і вір, що-

У вежі зі слонової кістки важко побачити, важко відчути, важко бути бездомним

І один із диваків Waterfront

У це так важко повірити, поки це не подивиться тобі прямо в очі

Потисніть руку невдахам, загубленим на Бродвеї, які пам’ятають а

Ностальгійний час і повір, що-

У вежі зі слонової кістки важко побачити, важко відчути, важко бути бездомним

І один із диваків-ізгоїв Waterfront