Хазбулат - Магамет Дзыбов

Хасбулат удалой,

Бедна сакля твоя.

Золотою казной

Я осыплю тебя,

Дам кинжал и коня,

С кабардинским ковром.

И за это за все

Ты отдай мне жену.

Под чинарой густой

Мы сидели вдвоём,

И светила луна,

Озаряя кругом.

Видишь тот постой,

Острый берег крутой?

Там вчера я в лесу

Был с твоею женой.

Она мне отдалась

До последнего дня

И Аллахом клялась,

Что не любит тебя.

Хасбулат, не горюй,

За жену все отдам -

Будешь очень богат,

Будешь князем ты сам.

Князь, рассказ длинный свой

Ты напрасно ведёшь:

Вас с женой молодой

Я в лесу подстерёг.

Забери, князь, казну,

И владей ею сам.

За неверность жены

Её даром отдам!

Полюбуйся иди

На невесту свою -

Она спит у реки,

Спит с кинжалом в груди.

Я глаза ей закрыл,

Утопая в слезах,

Поцелуй мой застыл

У неё на губах.

Я глаза ей закрыл,

Утопая в слезах,

Поцелуй мой застыл

У неё на губах.

Хасбулат завзятий,

Бідна сакля твоя.

Золотою скарбницею

Я осиплю тебе,

Дам кинджал і коня,

З кабардинським килимом.

І за це за все

Ти віддай мені жінку.

Під чинарою густою

Ми сиділи вдвох,

І світила місяць,

Осяяючи навколо.

Бачиш той постій,

Гострий берег крутий?

Там учора я в лісі

Був із твоєю дружиною.

Вона мені віддалася

До останнього дня

І Аллахом клялася,

Що тебе не любить.

Хасбулат, не журись,

За дружину все віддам

Будеш дуже багатий,

Ти будеш князем сам.

Князь, розповідь довга своя

Ти марно ведеш:

Вас із дружиною молодою

Я в лісі підстеріг.

Забери, князю, скарбницю,

І володій нею сам.

За невірність дружини

Її дарма віддам!

Полюбуйся

На наречену свою -

Вона спить біля річки,

Спить із кинджалом у грудях.

Я очі їй заплющив,

Потопаючи в сльозах,

Поцілунок мій застиг

У неї на губах.

Я очі їй заплющив,

Потопаючи в сльозах,

Поцілунок мій застиг

У неї на губах.