Strangers - Maddie & Tae

You see the me no one else sees

And I see the you you don’t show

You’ve read every page in my story

And I’ve read every chapter of your soul

There’s no way I found you on my own

'Cause loving you’s like breathing, don’t you know?

How were we ever strangers?

Seems crazy to me now

Haven’t I known you forever?

'Cause the thought of the days without

You and all your love

Have all but disappeared

I’ll never be convinced, baby, that you weren’t always here

How were we ever strangers?

You’re the first call I make when the sky falls

You’re the hand that I’m holding when it’s blue

You’re the curtains closed when I need to hide out

You’re the light when I need it shining through

There’s always been something I’m running to

There’s never been a time it wasn’t you

How were we ever strangers?

Seems crazy to me now

Haven’t I known you forever?

'Cause the thought of the days without

You and all your love

Have all but disappeared

I’ll never be convinced, baby, that you weren’t always here

How were we ever strangers?

(All I know is I’ve always known you)

(Ain't no way there was life before you)

(All I know is I’ve always known you)

How were we ever strangers?

(Ain't no way, ain’t no way)

There’s no way I found you on my own

'Cause loving you’s like breathing, don’t you know?

How were we ever strangers?

Seems crazy to me now

Haven’t I known you forever?

'Cause the thought of the days without

You and all your love

Have all but disappeared

I’ll never be convinced, baby, that you weren’t always here

How were we ever strangers?

(All I know is I’ve always known you)

(Ain't no way there was life before you)

(All I know is I’ve always known you)

(Ain't no way, ain’t no way)

How were we ever strangers?

Ви бачите мене, не бачить нікого більше

І я бачу, що ви не показуєте

Ви прочитали кожну сторінку мої історії

І я прочитав кожен розділ твоєї душі

Я ніяк не знайшов вас сам

Бо любити тебе — це як дихати, хіба ти не знаєш?

Як ми колись були чужими?

Зараз мені здається божевільним

Хіба я не знав тебе вічно?

Тому що думка про дні без

Ти і вся твоя любов

Майже всі зникли

Я ніколи не переконаюся, дитинко, що ти не завжди був тут

Як ми колись були чужими?

Ти перший дзвінок, який я роблю, коли падає небо

Ти та рука, яку я тримаю, коли вона синя

Ти закриваєшся, коли мені потрібно сховатися

Ти світло, коли мені потрібно, щоб воно просвічувало

Завжди було щось, до чого я біжу

Ніколи не було часу, щоб не ви

Як ми колись були чужими?

Зараз мені здається божевільним

Хіба я не знав тебе вічно?

Тому що думка про дні без

Ти і вся твоя любов

Майже всі зникли

Я ніколи не переконаюся, дитинко, що ти не завжди був тут

Як ми колись були чужими?

(Все, що я знаю, це те, що я завжди знав тебе)

(До вас не було життя)

(Все, що я знаю, це те, що я завжди знав тебе)

Як ми колись були чужими?

(Ні в жодному разі, ні в якому разі)

Я ніяк не знайшов вас сам

Бо любити тебе — це як дихати, хіба ти не знаєш?

Як ми колись були чужими?

Зараз мені здається божевільним

Хіба я не знав тебе вічно?

Тому що думка про дні без

Ти і вся твоя любов

Майже всі зникли

Я ніколи не переконаюся, дитинко, що ти не завжди був тут

Як ми колись були чужими?

(Все, що я знаю, це те, що я завжди знав тебе)

(До вас не було життя)

(Все, що я знаю, це те, що я завжди знав тебе)

(Ні в жодному разі, ні в якому разі)

Як ми колись були чужими?