October - Machine Men

Suddenly from the light of life to the darkness, swallowing pride and joy

On the wave of my thoughts sailing lost and cold — this lonely boy

Sinking to his inner world leaving this earth million miles behind

Crossing the borderline, time is not running on this side, not on this side

Night brings vapour where the spirits move

I’m alone with the echoes

I’ve sailed the sea of loneliness drifting in timelessness

Crossed the ocean, been at the mercy of the waves

Seen the beauty of dawn, admired it after storm

Felt the joy of rebirth and could smile again

Crawling back to the land of the living from silence of the tomb

But the black clouds return, leaving pale and fragile — this broken man

Night brings vapour where the spirits move

I’m all alone with the echoes

I’ve sailed the sea of loneliness drifting in timelessness

Crossed the ocean, been at the mercy of the waves

Seen the beauty of dawn, admired it after storm

Felt the joy of rebirth and could smile again

Раптом із світла життя в темряву, ковтаючи гордість і радість

На хвилі моїх думок пливе загублений і холодний — цей самотній хлопчик

Занурюючись у свій внутрішній світ, залишаючи цю землю на мільйон миль

Перетинаючи межу, час не біжить з цього боку, не з цього боку

Ніч приносить пару туди, де рухаються духи

Я наодинці з відлунням

Я плив морем самотності, дрейфуючим у безчасі

Перетнув океан, був у владі хвиль

Бачив красу світанку, милувався нею після бурі

Відчула радість відродження і могла знову посміхнутися

Повернувшись у землю живих із мовчання гробниці

Але чорні хмари повертаються, залишаючи блідим і тендітним — цього зламаного чоловіка

Ніч приносить пару туди, де рухаються духи

Я зовсім наодинці з відлунням

Я плив морем самотності, дрейфуючим у безчасі

Перетнув океан, був у владі хвиль

Бачив красу світанку, милувався нею після бурі

Відчула радість відродження і могла знову посміхнутися