Тянет к людям - Любэ

Тянет к людям простым, чистым, теплым, святым,

Неприметным на вид, что живут без обид.

Ростят малых да детей, ждут хороших вестей,

Праздник любят да уют, верно, в общем, живут.

Встанут раньше зари, спят еще фонари,

Непогодам назло улыбнутся светло.

Чай из блюдечка попьют, деток в школу отведут,

День недели длинней, нет людей тех сильней.

Тянет к людям простым о себе рассказать,

Тянет к людям простым, чтоб хоть что-то понять.

Если дождичек, то дождь, а снежочек, так снег.

Тянет к мудрости рощ и неспешности рек.

Тягне до людей простим, чистим, теплим, святим,

Непримітним на вигляд, що живуть без образ.

Зростають малих та дітей, чекають хороших звісток,

Свято люблять та ют, вірно, загалом, живуть.

Стануть раніше зорі, сплять ще ліхтарі,

Ненароком на зло посміхнуться світло.

Чай із блюдечка поп'ють, діток у школу відведуть,

День тижня довший, немає людей тих сильніших.

Тягне до людей простим про себе розповісти,

Тягне до людей простим, щоб хоч щось зрозуміти.

Якщо дощ, то дощ, а сніг, так сніг.

Тягне до мудрості гаїв і неквапливості рік.