Ша - Любэ

Ша!

Ша!

Ша!

Ша!

Ша!

Ша!

Ша!

Ша!

Это было очень давно,

Может, в детстве, может в кино, —

Улочкой замоскворецкой, улочкой замоскворецкой,

Улочкой замоскворецкой стороны.

Ша!

Дотемна гуляет шпана,

Тишина шпане не нужна.

От рассвета до заката по Ордынке до Арбата —

По знакомым улицам родной Москвы.

Ша!

Ша!

Ша!

Ша!

Пиджачок из кителя сшит,

Папироска тихо дымит.

Стой, стоять, куда пылишь?

Стой, стоять, куда пылишь?

Стой, стоять, куда пылишь, слышь, братва?!

Но!

На песок сквозь зубы плевок,

Братцы, это ж Витька-дружок.

Эй, ребята, не шумите, Папироской угостите,

Завтра праздник, а в кармане ни шиша!

И, солидно, не спеша, закурили кореша… Ша, ша, ша, ша.

Шагаю в кепочке-малокозырочке, а у самого темени дырочка.

Веселей, народ, эх, давай, страна, пролетарское грянем ура!

Шагаю в кепочке-малокозырочке, а у самого темени дырочка.

Песня хороша, развернись, душа.

Кто сказал, что мы плохо жили?.. Ша!

Ша!

Ша!

Ша!

День и ночь воюет страна,

Кому хрен, кому ордена.

Да и нас не лыком шили, чем могли, тем подсобили, —

Веселей, родимая, сама пойдет!

Ша!

Беломорканал, Днепрогэс, БАМ, БАМ, БАМ,

БАМ даешь, даешь АЭС, ССР.

Витька, слышь, кончай работу, Дай «червонец» до субботы:

Завтра праздник, а в кармане ни шиша!

И, солидно, не спеша, закурили кореша… Ша, ша, ша, ша.

Шагаю в кепочке-малокозырочке, а у самого темени дырочка.

Веселей, народ, эх, давай, страна, пролетарское грянем ура!

Шагаю в кепочке-малокозырочке, а у самого темени дырочка.

Песня хороша, развернись, душа.

Кто сказал, что мы жили зря?

Шагаю в кепочке-малокозырочке, а у самого темени дырочка.

Веселей, народ, эх, давай, страна, первомайское грянем ура!

Шагаю в кепочке-малокозырочке, а у самого темени дырочка.

Песня хороша, развернись, душа.

Кто сказал, что мы плохо жили?!

Ша!

Ша!

Ша!

Ша!

Ша!

Ша!

Ша!

Ша!

ША!

Ша!

Ша!

Ша!

Ша!

Ша!

Ша!

Ша!

Ша!

Це було дуже давно,

Може, в дитинстві, може в кіно, —

Вуличкою замоскворецькою, вуличкою замоскворецькою,

Вуличкою замоскворецької сторони.

Ша!

Дотемна гуляє шпана,

Тиша шпані не потрібна.

Від світанку до заходу сонця по Ординці до Арбату

По знайомих вулицях рідної Москви.

Ша!

Ша!

Ша!

Ша!

Піджачок з кителя пошитий,

Папироска тихо димить.

Стій, стояти, куди припадає пилом?

Стій, стояти, куди припадає пилом?

Стій, стояти, куди порошиш, чуєш, братва?!

Але!

На пісок крізь зуби плювок,

Братці, це Вітька-дружок.

Гей, хлопці, не шуміть, Папироскою почастуйте,

Завтра свято, а в кишені ні шиші!

І, солідно, не поспішаючи, закурили кореша… Ша, ша, ша, ша.

Іду в кепочці-малокозирочці, а у най темряві дірочка.

Веселій, народ, ех, давай, країно, пролетарське грянем ура!

Іду в кепочці-малокозирочці, а у най темряві дірочка.

Пісня гарна, розвернися, душа.

Хто сказав, що ми погано жили?.. Ша!

Ша!

Ша!

Ша!

День і ніч воює країна,

Кому хрін, кому ордени.

Та і нас не ликом шили, чим могли, тим підсобили, —

Веселі, рідна, сама піде!

Ша!

Біломорканал, Дніпрогес, БАМ, БАМ, БАМ,

БАМ даєш, даєш АЕС, РСР.

Вітько, чуєш, закінчуй роботу, Дай «червонець» до суботи:

Завтра свято, а в кишені ні шиші!

І, солідно, не поспішаючи, закурили кореша… Ша, ша, ша, ша.

Іду в кепочці-малокозирочці, а у най темряві дірочка.

Веселій, народ, ех, давай, країно, пролетарське грянем ура!

Іду в кепочці-малокозирочці, а у най темряві дірочка.

Пісня гарна, розвернися, душа.

Хто сказав, що ми жили дарма?

Іду в кепочці-малокозирочці, а у най темряві дірочка.

Веселій, народ, ех, давай, країно, першотравневе гримнем ура!

Іду в кепочці-малокозирочці, а у най темряві дірочка.

Пісня гарна, розвернися, душа.

Хто сказав, що ми погано жили?!

Ша!

Ша!

Ша!

Ша!

Ша!

Ша!

Ша!

Ша!

ША!