Песня о звёздах - Любэ

Мне этот бой не забыть нипочем, смертью пропитан воздух.

А с небосклона бесшумным дождем падали звезды.

А с небосклона бесшумным дождем падали звезды.

Вот снова упала, и я загадал — выйти живым из боя.

Так свою жизнь я поспешно связал с глупой звездою.

Так свою жизнь я поспешно связал с глупой звездою.

Я уж решил — миновала беда и удалось отвертеться,

Но с неба свалилась шальная звезда прямо под сердце.

С неба свалилась шальная звезда прямо под сердце.

Нам говорили — нужна высота и не жалеть патроны.

Вон покатилась вторая звезда — вам на погоны.

Вон покатилась вторая звезда — вам на погоны.

Звезд этих в небе, как рыбы в прудах: хватит на всех с лихвою.

Если б не насмерть, ходил бы тогда тоже героем.

Если б не насмерть, ходил бы тогда тоже героем.

Я бы звезду эту сыну отдал просто на память.

В небе висит, пропадает звезда — некуда падать.

В небе висит, пропадает звезда — некуда падать.

Мені цей бій не забути нічого, смертю просякнуте повітря.

А з небосхилу безшумним дощем падали зірки.

А з небосхилу безшумним дощем падали зірки.

Ось знову впала, і я загадав — вийти живим з бою.

Так своє життя я поспішно пов'язав з дурною зіркою.

Так своє життя я поспішно пов'язав з дурною зіркою.

Я вже вирішив — минула біда і вдалося відвернутися,

Але з неба впала шалена зірка прямо під серце.

З неба впала шалена зірка прямо під серце.

Нам говорили — потрібна висота і не шкодувати патрони.

Он покотилася друга зірка — вам на погони.

Он покотилася друга зірка — вам на погони.

Зірок цих у небі, як риби в ставках: вистачить на всіх з лихвою.

Якщо б не на смерть, ходив би тоді теж героєм.

Якщо б не на смерть, ходив би тоді теж героєм.

Я би зірку цю сину віддав просто на пам'ять.

У небі висить, пропадає зірка — нікуди падати.

У небі висить, пропадає зірка — нікуди падати.