Не смотри на часы - Любэ

Из вагона я выйду на станции дальней,

Не спеша закурю на пустом перроне.

Здравствуй, город далекий, провинциальный,

Здравствуй, детство забытое, золотое.

Машинист, понимая, рукою помашет,

Он такой же, как я, навсегда бродяга.

Побреду на заре среди спелых пашен

И на скошенном сене в лугах прилягу.

Припев:

Не смотри на часы, наше время еще не вышло.

А в саду расцветают вишни, утром влажные от росы.

Отпусти все слова, без обиды и сожалений,

Гладью вышитые олени, нарисованная Москва.

Ла, ла, ла-ла-ла-лай, ла, ла, ла-ла-ла-лай,

Ла, ла, ла-ла-ла-лай, ла, ла, ла.

Ла, ла, ла-ла-ла-лай, ла, ла, ла-ла-ла-лай,

Ла, ла, ла-ла-ла-лай, ла, ла, ла.

А в окрестных домах зажигаются окна,

Сладкий дым на рассвете окутал крыши,

Поднимается солнце все выше и выше,

И одежда моя от росы промокла.

Будет вечер сегодня с друзьями длинный.

Мать-старушка расчешет седые прядки.

Я вернулся к тебе, городок старинный,

Я вернулся домой — значит, все в порядке.

Припев:

Не смотри на часы, наше время еще не вышло.

А в саду расцветают вишни, утром влажные от росы.

Отпусти все слова, без обиды и сожалений,

Гладью вышитые олени, нарисованная Москва.

Ла, ла, ла-ла-ла-лай, ла, ла, ла-ла-ла-лай,

Ла, ла, ла-ла-ла-лай, ла, ла, ла.

Ла, ла, ла-ла-ла-лай, ла, ла, ла-ла-ла-лай,

Ла, ла, ла-ла-ла-лай, ла, ла, ла.

З вагону я вийду на станції далекої,

Не поспішаючи закурю на порожньому пероні.

Привіт, місто далеке, провінційне,

Доброго дня, дитинство забуте, золоте.

Машиніст, розуміючи, рукою помахає,

Він такий, як я, назавжди волоцюга.

Побреду на зорі серед стиглих ріллі

І на скошеному сіні в лугах прилягу.

Приспів:

Не дивись на годинник, наш час ще не вийшов.

А в саду розцвітають вишні, вранці вологі від роси.

Відпусти всі слова, без образи та жалю,

Гладдю вишиті олені, намальовані Москва.

Ла, ла, ла-ла-ла-лай, ла-ла-ла-лай,

Ла, ла, ла-ла-ла-лай, ла, ла, ла.

Ла, ла, ла-ла-ла-лай, ла-ла-ла-лай,

Ла, ла, ла-ла-ла-лай, ла, ла, ла.

А в | навколишніх будинках запалюються вікна,

Солодкий дим на світанку огорнув дахи,

Піднімається сонце все вище і вище,

І одяг мій від роси промокли.

Буде вечір сьогодні з друзями довгий.

Мати-старенька розчеше сиві пасма.

Я повернувся до тебе, містечко старовинне,

Я повернувся додому — значить, все в порядку.

Приспів:

Не дивись на годинник, наш час ще не вийшов.

А в саду розцвітають вишні, вранці вологі від роси.

Відпусти всі слова, без образи та жалю,

Гладдю вишиті олені, намальовані Москва.

Ла, ла, ла-ла-ла-лай, ла-ла-ла-лай,

Ла, ла, ла-ла-ла-лай, ла, ла, ла.

Ла, ла, ла-ла-ла-лай, ла-ла-ла-лай,

Ла, ла, ла-ла-ла-лай, ла, ла, ла.