The River - Lyfe Jennings

I was born by the river

That my momma cried when my daddy died

Maybe that was the reason i didn’t get the attention

That i was needing to touch cuz

I reminded her of him too much

Couldn’t understand what she felt so i hated her, yeah

Til i was old enough to hate myself

And i felt like a slave down in South Carolina

Cursing the vagina that gave life to me

I couldn’t see what i had the potential to be Til i got down on my knees and begged God

To please take control of my life today

Cuz there’s no way

There’s no way, no way, no way

I can do it on my own

And no matter how my friends try to console

They can never never know

What i go through

So i turn my heart over completely

To you, yes Lord, i do…

I was born in a hurry

Cuz my momma had to be back to work at 8:30

Maybe that was the reason there was always this feeling

That she was rushing herself

She didn’t even have the time to spend loving herself

Let alone, someone else

So i hated her, yea

Cuz i loved her, yea

And i cried, yea

Like the Klu Klux Klan at the Million Man March

Partially broke my spirit, partially broke my heart

I couldn’t start to be what i had the potential to be Til i got down on my knees and begged God to please

Take control of my life today

Я народився біля річки

Що моя мама плакала, коли тато помер

Можливо, це була причина, чому я не привернув уваги

Що мені потрібно доторкнутися, тому що

Я нагадував їй про нього занадто багато

Я не міг зрозуміти, що вона відчувала, тому я ненавидів її, так

Поки я не був достатньо дорослим, щоб ненавидіти себе

І я почувався рабом у Південній Кароліні

Проклинаю піхву, яка дала мені життя

Я не міг уявити, яким я міг стати, поки не встав на коліна й не благав Бога

Щоб сьогодні взяти під контроль моє життя

Тому що немає виходу

Немає способу, ніякого способу, ніякого способу

Я можу це самостійно

І як би не намагалися втішити мої друзі

Вони ніколи не можуть знати

через що я проходжу

Тож я повністю перевертаю своє серце

Тобі, так, Господи, я ...

Я народився поспіхом

Тому що моя мама повинна була повернутися на роботу о 8:30

Можливо, саме тому це відчуття було завжди

Що вона сама поспішала

У неї навіть не було часу, щоб любити себе

Не кажучи вже про когось іншого

Тож я ненавидів її, так

Тому що я кохав її, так

І я плакав, так

Як Клу-Клукс-Клан на Марші мільйонів людей

Частково зламав мій дух, частково розбив моє серце

Я не міг стати тим, ким міг стати, поки не встав на коліна й не благав Бога догодити

Візьміть під контроль моє життя сьогодні